-
1 дивить
удивить1) (изумлять) дивувати, здивувати кого, (сильно) дивом дивувати, дивом здивувати;2) дивить, подивить на кого, что (удивляться, смотря на что-л. странное). См. Дивиться 2. Диви бы - не диво було-б коли-б, ну нехай-би, та якби вже.* * *дивува́ти -
2 изумлять
изумить дивувати, здивувати, зачудовувати, з(а)чудувати кого, чим. Сильно -мить - (великим) дивом здивувати кого. [Данта старого полупанком нашим можна здивувать (Шевч.)]. Изумлённый - здивований, з(а)чудований; (сильно) (великим) дивом здивований, здумілий.* * *несов.; сов. - изум`итьдивува́ти (диву́ю, диву́єш), здивува́ти; ( поражать) вража́ти, вра́зити (вра́жу, вра́зиш) и врази́ти (вражу́, врази́ш), сов. зачудува́ти, зчудува́ти -
3 поражаться
поразиться1) вражатися, побиватися, бути враженим, побитим;2) вражатися, вразитися чим, дивуватися, здивуватися, чудуватися, зчудуватися з чого; срв. Удивляться. -ться (удивляться) до глубины души - дивом великим дивувати(ся) з чого.* * *несов.; сов. - пораз`иться1) ( чему - удивляться) [ди́вом] дивува́тися, [ди́вом] здивува́тися, [ди́вом] дивува́ти, [ди́вом] здивува́ти (чому́, з чо́го); ( изумляться) бува́ти вра́женим, бу́ти вра́женим (чим)2) страд. (несов.) уража́тися, ура́жуватися, поража́тися; розбива́тися; побива́тися; вража́тися; приголо́мшуватися; захо́плюватися; поража́тися
См. также в других словарях:
дивувати — (викликати подив незвичайністю), здивовувати, у[в]ражати, у[в]разити; приголомшувати, приголомшити (надто сильно дивувати); епатувати (порушенням усталених норм, правил) … Словник синонімів української мови
дивувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого небудь, вражати незвичайністю чогось. 2) неперех. Те саме, що дивуватися … Український тлумачний словник
дивувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вражати — I (уража/ти), а/ю, а/єш, недок., вра/зи/ти (ура/зи/ти), вра/жу/, вра/зи/ш, док., перех. 1) Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. •• Вража/ти о/ко (о/чі) дивувати незвичайним виглядом, ситуацією. 2) Завдавати душевного болю, жалю.… … Український тлумачний словник
дивити — влю, виш, влю, виш, недок., перех., арх. Дивувати … Український тлумачний словник
епатувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. і без додатка, книжн. Вражати, дивувати, приголомшувати кого небудь порушенням загальноприйнятих норм і правил … Український тлумачний словник
зачудовувати — ую, уєш, недок., зачудува/ти, у/ю, у/єш, док. Дуже дивувати … Український тлумачний словник
невдивовижу — присудк. сл. Бути звичайним, не дивувати … Український тлумачний словник
ошелешувати — ую, уєш, недок., ошеле/шити, шу, шиш, док., перех., розм. 1) рідко.Сильно вдаряючи по голові, доводити кого небудь до непритомного стану. 2) Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати … Український тлумачний словник
приголомшувати — ую, уєш, недок., приголо/мшити, шу, шиш, док., перех. 1) Сильним ударом (звичайно по голові) позбавляти свідомості. || Приглушувати (звичайно рибу). || Оглушувати кого небудь (про гул, шум і т. ін.). || безос. || рідко. Приглушувати якісь звуки,… … Український тлумачний словник
чудувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого небудь; дивувати. || безос. 2) неперех., з кого – чого. Чудуватися … Український тлумачний словник
