дивність

См. также в других словарях:

• дивність — ності, ж. У фізиці – квантове число, яке характеризує властивості сильно взаємодіючих елементарних частинок (адронів) …   Український тлумачний словник

• елементарні частинки — элементарные частицы fundamental(elementary) particles *Elementarteilchen найдрібніші суб’ядерні частинки речовини або поля фізичного. Це дискретні структурні елементи, які можуть існувати в неасоційованому стані. Найхарактернішою особливістю Е.ч …   Гірничий енциклопедичний словник

• закидон — у, ч., розм. Дивність, незвичність у вчинках, поведінці; дивацтво …   Український тлумачний словник

• дивьнѣи — (18) сравн. степ. к дивьныи: тѣло дв҃ци помазыва˫а маслъмь. ѡтроковиц˫а же кѹпьно помазана съдрава вс˫а бы(с). и распал˫ающаго ѡного ѡгн˫а измѣнис˫а. нима же пакость дѣющɤ имь. ѥи же ѹстраблѥнию дивьнѣише. (θαυμασιώτερον) ЖФСт XII, 145 об.; илико …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• дивьныи — (307) пр. Дивный, удивительный, необыкновенный: славѩще б҃а творѩщааго вели˫а и дивьна˫а чюдеса ЧудН XII, 68а; оле дивьна и преславьна дѣла сѹть б҃жи˫а. СбТр XII/XIII, 15; дивна речени˫а твоеѩ мудрости. КР 1284, 354в; и дѡброта дивна есть. Там же …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• видѣниѥ — ВИДѢНИ|Ѥ (474), А с. 1.Восприятие зрением, видение; обозрение, осмотр; созерцание: игранiѥ и плѩсаниѥ и гудениѥ. входѩщемъ въстати всемъ. да не осквьрнѩть имъ чювьсва. видѣниѥмь и слышаниѥмь. по оч҃кому повелѣнию. КН 1280, 513в; множицею на… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• Живопись батальная — ЖИВОПИСЬ БАТАЛЬНАЯ. Живопись и скульптура интересовались войною съ самаго своего возникновенія. Барельефы Ниневіи, памятники Египта знакомятъ насъ съ воен. сценами сѣдой древности. Греко рим. скульптура въ безчисл. храмахъ, въ барельефахъ… …   Военная энциклопедия

• мъногыи — (мъногыи4000) пр. 1.Многочисленный, значительный по количеству: съдравьствѹите же мънога лѣ(т). съдрьжѧще порѹчение || свое. ЕвОстр 1056–1057, 294в–г (запись); Да чл҃вкъ ѹбо обѣштѧ сѧ. ˫ако чѧ˫а многа лѣта быти въ пока˫ании (πολυχρονίσαι) Изб… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• гора — ГОР|А (833), Ы с. 1. Гора, возвышенность: Землѩ ˫ако трѩсѹшти сѩ || просто мьнить сѩ ѥмѹ. и горамъ тешти крѹгомь. (τὰ ὄρη) Изб 1076, 265 об.–266; ѥсть бо мала гора надълежащи надъ манастырьмь тѣмь. ЖФП XII, 55г; рече г҃ь не можеть градъ ѹкрытис˫а …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• еже — Иже, яже, еже (3) 1. Относительное местоимение. Указывает на тождество предмета в придаточном предложении с предметом в главном предложении который: Тогда пущашеть (Боян) і̃ соколовь на стадо лебедѣи: которыи дотечаше, та преди пѣснѣ пояше… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

• адрони — адроны hadrons Hadrone загальна назва елементарних частинок (протонів, нейтронів, гіперонів, мезонів), які беруть участь у т. зв. сильних взаємодіях, за яких частинки існують приблизно 10 24сек, тобто менше ніж за інших взаємодій (слабкої і… …   Гірничий енциклопедичний словник