-
1 выглядывать
выглянуть виглядати, виглянути, проглянути, визирати, визирнути, (высовываться) витикатися, виткнутися. [Знов прогляне веселе сонечко (Мнж.). Сиди в хаті, не витикайсь на вулицю].* * *I несов.; сов. - в`ыглянутьвигляда́ти, виглянути, визира́ти, ви́зирнути; (несов.: показываться) видні́тисяII несов.; сов. - в`ыглядетьвигляда́ти, ви́глядіти; ( высматривать) видивля́тися, ви́дивитися, пантрува́ти и па́нтрити; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагляді́ти и нагле́діти, сов. назори́тивы́глядеть все глаза́ — ви́дивити (виглядіти) [всі] о́чі
-
2 проглядывать
I. проглядеть1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.* * *I несов.; сов. - прогляд`еть1) ( просматривать) перегляда́ти, перегля́нути и перегля́діти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися2) (что - несов.: не заметить) недогля́нути, недогля́діти (чого, що), недоба́чити (чого); ( пропустить) пропусти́ти, промину́ти (що)3) (несов.: глядеть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], продиви́тисяII несов.; сов. - проглян`утьпрогляде́ть [все] глаза́ — ви́дивити [всі] о́чі
прогляда́ти, прогля́нути, прозира́ти, прозирну́ти -
3 глядзець
глядітигодинникдивитидивитисьдивитисяпильнуватиспостерігати
См. также в других словарях:
дивити — ДИВ|ИТИ (6*), ЛЮ, ИТЬ гл. Дивиться, удивляться: въпрашахъ ѩкѡ же пришедша. премудрагѡ иѡана. ѡ многохва||льнѣи мт҃и цр҃квмъ. что дивимъ ѡномь и непреложьнѣмь КР 1284, 354б–в; Дивити подобаѥть кто па(ч) съставити, ˫ако при бж(с)твьнѣмь Моисии,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дивити — влю, виш, влю, виш, недок., перех., арх. Дивувати … Український тлумачний словник
дивиться — сюда же удивляться, укр. дивитися смотреть , ст. слав. дивити сѩ θαυμάζειν, болг. дивя се удивляюсь , сербохорв. дѝвити се – то же, чеш. diviti se, польск. dziwic się. От диво (ср. вост. лит. днал. deivoti созерцать (напр., звезды) ; дальнейшие … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
мысль — (5) 1. Воображение, творческое воспроизведение, представление: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы. 2 3. Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслію смыслити … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
облакъ — Облако облакъ (4) 1. Облако: Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! ...Подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки... меча бремены чрезъ облаки. 30. Бысть облакъ и осѣни я ... и гласъ бысть изъ облака. Остр. ев., 284 (1056 1057 гг.). Ездящю тому (боярину)… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
сѣнь — Сень сѣнь (1) 1. Покров (о древесном, лиственном покрове): Игорь рече: О Донче! не мало ти величія, лелѣявшу князя на влънахъ, стлавшу ему зелѣну траву на своихъ сребреныхъ брезѣхъ, одѣвавшу его теплыми мъглами подъ сѣнію зелену древу. 42. Видиши … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
дивиться — Общеслав. Возвратн. форма к дивити, суф. производному от диво. Значение «глядеть, смотреть» (в рус. диалектах и укр. яз.) вторично и возникло из «глядеть с удивлением» … Этимологический словарь русского языка
вьседивимъ — (1*) пр. Удивляющий всех: красота же имъ толика предъста. ѩко же и ѿ ступаньѩ. и ѿ безрѣньѩ. и ѿ гласа. ѹдивити могуще зрѩщихъ. ѩко же бо образъ любомѹдрьѩ всего. вседивиму быти подобаѥть. (πανταχοῦ φαίνεσθαι) ПНЧ XIV, 93г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дивитисѧ — ДИВ|ИТИСѦ (215), ЛЮСѦ, ИТЬСѦ гл. Дивиться, удивляться: Не диви сѩ добротѣ лицѫ (μὴ θαυμάσῃς) Изб 1076, 113 об.; и зѣло див˫ащес˫а съмѣрению ѥго и покорению. ЖФП XII, 36в; и мнози людиѥ сто˫ахѹ около ѥго. зьрѩще и див˫ащес˫а. СкБГ XII, 21в; и вьси … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обнажати — ОБНАЖА|ТИ (10), Ю, ѤТЬ гл. 1. Обнажать, делать нагим: плачеть || слезы изливающи. пазуху объимающи сесца обнажающи. ГБ XIV, 134а–б. 2. Открывать, раскрывать, обнаруживать чтол. Образн.: тако б҃жьствьныи. флави˫анъ злосмрадьныи ископавъ источьникъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
одивити — ОДИВ|ИТИ (1*), ЛЮ, ИТЬ гл. Явить чудо, диво: и одиви мл(с)ти сво˫а на немь. сп҃са˫а ѹпо вающи(х) на тѧ. КР 1284, 273г. Ср. ѹдивити … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
