-
1 дзірван
дзірван, -у м.Непаханая земля, густо поросшая травой.Мартын Рыль, апёршыся на локаць, ляжыць на баку на прагрэтым дзірване. Колас. Белая вопратка дзірваноў, на фоне якой сям-там, у лагчынах, хаваюцца жывыя сакавітыя плямы паплавоў. Брыль. Калі дзед, ускінуўшы на воз плуг і барану, выбіраецца араць поле ці ўздзіраць дзірван пад проса, Рудзька бяжыць услед за возам. Навуменка.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > дзірван
-
2 дзірван
-
3 дзірван
дзірвандёрнБеларуска-расейскі слоўнік: міжмоўныя амонімы, паронімы і полісемія > дзірван
-
4 дзярно
дзярно н.см. дзірван -
5 dirvan
кір. дзірвангусто поросшая травой земля, непаханая земля; дёрнБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > dirvan
См. также в других словарях:
рванём — нареч, кол во синонимов: 1 • рванем (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
рванёт(ся) — [рвануть(ся)] … Словарь употребления буквы Ё
надірваність — ності, ж. Стан за знач. надірваний. Надірваність голосу … Український тлумачний словник
обірваність — ності, ж. Абстр. ім. до обірваний 3), 4). Обірваність думки … Український тлумачний словник
розірваність — ності, ж. 1) Стан за знач. розірваний 2 5). 2) Стан душевного розладу, розпачу. •• Розі/рваність мо/влення розлад мовлення, який характеризується порушенням або відсутністю в ній змістових або граматичних зв язків, наявністю неологізмів та… … Український тлумачний словник
відірваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
надірваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
обірваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
одірваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
підірваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розірваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
