дзюрчання

См. также в других словарях:

• дзюрчання — я, с. Дія за знач. дзюрчати і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• дзюрчання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• шепіт — поту, ч. 1) Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв язок. || перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. || заст. Чаклування, яке здійснює баба шептуха. 2) перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні) …   Український тлумачний словник