дзвякати

См. также в других словарях:

• дзвякати — аю, аєш, недок. Видавати короткі дзвінкі звуки при ударі (по металевих або скляних предметах) …   Український тлумачний словник

• дзвякати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• дзвякати — жувати, цямкати …   Лемківський Словничок

• дзвяк — I у, ч. Те саме, що дзвякання. II виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). 2) Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути …   Український тлумачний словник

• дзвякання — я, с. Дія за знач. дзвякати і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• дзвякнути — ну, неш, док. Однокр. до дзвякати …   Український тлумачний словник

• задзвякати — аю, аєш, док. 1) Почати дзвякати. 2) Видати звуки дзвякання; дзвякнути (про металеві, скляні та інші предмети) …   Український тлумачний словник

• подзвякувати — ую, уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу …   Український тлумачний словник

• бряжчати — (про металеві, скляні й под. предмети видавати при ударах дзвінкі звуки); брязкати, вибрязкувати, брязкота[і]ти (час від часу / уривчасто); бриньчати (про слабший звук); дзвякати …   Словник синонімів української мови

• дзенькати — дзенькнути (утворювати короткі дзвінкі звуки; утворювати такі звуки ударами по склу, металу тощо), дзвякати, дзвякнути, бре[и]нькати, бре[и]нькнути, дзеленькати, дзеленькнути, дзенькоті[а]ти, бренькоті[а]ти, дзеленькоті[а]ти, дренькати,… …   Словник синонімів української мови