-
1 definitive
adj1) остаточний; безповоротний2) повний, точний3) відмітний, характерний, істотний4) грам. означальний; що має функцію означення5) біол. цілком розвинений, дефінітивний* * *I n; грам. II a1) остаточний; безповоротний ( про рішення); повний, точний2) відмітний, характерний; істотний3) гpaм. визначальний; означальний; який виступає у функції означення4) бioл. цілком розвинутий, дефінітивний -
2 definitive
I n; грам. II a1) остаточний; безповоротний ( про рішення); повний, точний2) відмітний, характерний; істотний3) гpaм. визначальний; означальний; який виступає у функції означення4) бioл. цілком розвинутий, дефінітивний
См. также в других словарях:
дефінітивний — Дефінітивний: визначений, означений [51] остаточно встановлений [XIX] Не ставлячи дефінітивного рішення щодо відписання суми завдатків, дотепер плачених скарбом державним, проект урядовий ставляє Галичину ніби нарівні з іншими австрійськими… … Толковый украинский словарь
дефінітивний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дефінітивний — а, е. Остаточно установлений; визначений … Український тлумачний словник
