денце

См. также в других словарях:

• Денце — (подбой)    Доска (1), окаймлявшая сверху или снизу фриз (лобовая доска, фризовая доска, красная доска, платок) на главном фасаде деревянной крестьянской избы (1).    (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) …   Архитектурный словарь

• денце — я, ч. 1) Зменш. пестл. до дно 2). 2) бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин …   Український тлумачний словник

• денце — (давньорус.) Чільна дошка на фасаді дерев яної хати або горизонтальна тяга, що відділяє фронтон від кліті зрубу. Прикрашалась розписами чи різьбленням у російській народній архітектурі …   Архітектура і монументальне мистецтво

• денце — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири денця …   Орфографічний словник української мови

• денце — ця, с. Св. Дерев яна кришка до бочки …   Словник лемківскої говірки

• Подбой —    Денце.    (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) …   Архитектурный словарь

• Луары Верхней департамент — (Haute Loire) дпт. во Франции; обнимает части Лангедока и Оверни. 4962 кв. км, 3 округа, 28 кант., 264 общины, 320063 жит; Гл. г. Ле Пюи. Грандиозное разнообразие гор (отроги Севенн и Овернских) и долин; застывшая лава образует на больших… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

• ДЕНЫШКО — ср., костр. донышко, ·умалит. дно. Денце ср., ниж. донце, для подстановки пряльного гребня. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

• денцевий — а, е. Прикм. до денце …   Український тлумачний словник