Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

двигати

  • 1 двигати,

    диал., см. двигати

    Українсько-російський словник > двигати,

  • 2 двигати

    = двигнути, двинути
    to move, to stir

    Українсько-англійський словник > двигати

  • 3 двигати

    = двига́ти (диал.); дви`нути
    1) дви́гать, дви́нуть
    2) (только несоверш.) носи́ть, нести́; ( особенно о тяжёлом) тащи́ть
    3) ( отправляться) дви́гаться, дви́нуться

    Українсько-російський словник > двигати

  • 4 двигати

    dwyhaty
    дієсл.

    Українсько-польський словник > двигати

  • 5 двигати

    ამოძრავება

    Українсько-грузинський словник > двигати

  • 6 двигати

    варушыць
    кранаць
    рухаць

    Українсько-білоруський словник > двигати

  • 7 двигнути

    Українсько-англійський словник > двигнути

  • 8 двинути

    Українсько-англійський словник > двинути

  • 9 кранаць

    двигати
    зачіпати
    зворушувати
    посувати
    рухати
    стосуватися
    торкати
    торкатись
    торкатися
    чіпати

    Білорусько-український словник > кранаць

  • 10 Проворочать

    двигати, (усил.) поподвигати що якийсь час. [Цілісінький день двигав колоди].

    Русско-украинский словарь > Проворочать

  • 11 ამოძრავება

    двигати, рухати

    Грузинсько-український словник > ამოძრავება

  • 12 кранаць

    двигати
    зачіпати
    зворушувати
    посувати
    рухати
    стосуватися
    торкати
    торкатись
    торкатися
    чіпати

    Білорусько-український словник > кранаць

  • 13 drive

    двигати, рухати

    Dansk-ukrainsk ordbog > drive

  • 14 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 15 move

    I.
     v. dvigati sę · двигати се vi., dvigati · двигати vi., prěsuvati · пресувати vi., dvignųti · двигнути vp., prěsunųti · пресунути vp.
     v. prěměšćati sę · премешчати се vi., prěměstiti sę · преместити се vp.
    III. ( transitive)
     v. prěměšćati · премешчатиvi., prěměstiti · преместити vp.

    Dictionary English-Interslavic > move

  • 16 двигнути

    2) (ударить) перен., жарг. дви́нуть; ( сильнее) садану́ть, хвати́ть; (плетью, по уху) сви́стнуть

    Українсько-російський словник > двигнути

  • 17 двинути

    дви́нуть; ( отправляться) дви́нуться

    Українсько-російський словник > двинути

  • 18 варушыць

    ворушити
    двигати
    посувати
    рухати

    Білорусько-український словник > варушыць

  • 19 рухаць

    ворушити
    двигати
    посувати
    рухати

    Білорусько-український словник > рухаць

  • 20 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • двигати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. Зрушувати з місця, пересувати, носити. 2) неперех., чим. Робити рухи, ворушити. 3) перех. Надавати руху чому небудь; рухати …   Український тлумачний словник

  • двигати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • двигати — двигам, гаш, Пр. Піднімати …   Словник лемківскої говірки

  • двигати — піднімати …   Лемківський Словничок

  • ПОДВИГ — 1. В историческом развитии словаря русского литературного языка происходили сложные процессы взаимодействия, сцепления и переплетения народных восточнославянских слов и выражений с древнеславянскими (южнославянскими) или церковнославянскими. Вот… …   История слов

  • безмьздиѥ — БЕЗМЬЗДИ|Ѥ (2*), ˫А с. Бескорыстие; нетребование вознаграждения: ˫ако ѡбративыи грѣшника ѡ(т) заблуж(д)ениа пути е(г). сп(с)ть д҃шу ѡ(т) см҃рти и покрые(т) множьство грѣховъ. да аще едіного чл҃ка обратившу. толико безмез(д)иѥ ѡ(т) бл҃гааго б҃а.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • движемъ — (3*) прич. страд. наст. к двигати во 2 знач.: слово словомь движемъ (κινούμενος) ГА XIII–XIV, 296в; аще бо похоть во инѣхъ лежить съсудѣхъ. но внутрь въ ествѣ движема. (ἐγκειμένη) ПНЧ XIV, 153в; в роли с.: ˫акоже вѣща Иѡанъ и пр҃рци, и движеми… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • двигать — аю, аешь, дви/гает и дви/жет, нсв.; дви/нуть (к 3, 4 знач.), передви/нуть (к 1 знач.), подви/гать (ко 2 знач.) сов. 1) (что) Перемещать, толкая или таща. Двигать рояль. Двигать ящики. Двигать шахматные фигуры. Синонимы …   Популярный словарь русского языка

  • двигнути — ну/, не/ш і дви/нути, ну, неш, док., розм. 1) неперех., чим. Однокр. до двигати 2). 2) неперех. Те саме, що двигнутися. 3) перех. і без додатка, перен., фам. Сильно вдарити, штовхнути. 4) неперех. Рушити, вирушити …   Український тлумачний словник

  • подвигати — аю, аєш, док., розм. 1) перех. Двигати що небудь якийсь час. 2) неперех., чим. Ворушити чим небудь якийсь час; поворушити. Подвигати ногами …   Український тлумачний словник

  • ДВИНУТЬ. — Общесл. Образовано от двигати с помощью суф. пути со значением однократного действия. В *dvignqti сочетание gti упростилось в п …   Этимологический словарь Ситникова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»