-
1 датувати
-
2 датувати
-
3 датувати
дати́ровать -
4 датувати
datuwatyдієсл. -
5 датувати
დათარიღება -
6 датувати
датаваць -
7 датувати заднім числом
Українсько-англійський юридичний словник > датувати заднім числом
-
8 датаваць
датувати -
9 დათარიღება
датувати -
10 датаваць
датувати -
11 datere
датувати -
12 post-date
датувати переднім числом, датувати пізнішим числом -
13 датировать
датувати, сов. задатувати. Датированный - датований.* * *датува́ти -
14 date
1. n1) дата, число, день2) час, строк, період; пора, доба, епохаout of date — застарілий; старомодний
up to date — а) сучасний, що відповідає сучасним вимогам; б) до цього часу; в) який у курсі справ (новин)
to keep smth. up to date — а) удосконалювати щось; б) поповнювати щось останніми даними
3) амер., розм. побачення4) фінік5) фінікова пальма (тж —palm)2. v1) датувати, ставити дату; ставити число2) мати дату, датуватися; мати зазначення часу й місця3) відносити до певного часу (до певної епохи)4) стосуватися певної епохи; брати початок від певного часуto date from (back) — вести походження від, брати початок у
5) обчислювати, рахувати7) застаріти8) призначати побачення (тж date up)* * *I n1) дата, число, день; час, місце2) час; строк, термін, період; пора; епоха; вік; обч. тривалість, період3) aмep. той же день4) pl газети5) icт. пора; кінець out of date застарілийII v1) проставляти дату, датувати, ставити число; вказувати час, місце; мати дату, датуватися2) датувати; відносити до певного часу, до певної епохи; датуватися; відноситися до певного часу, до певної епохи3) вважати, обчислювати; ( from) вважатися, обчислюватися4) застарітиIII nпобачення, зустріч; людина, з якою призначене побаченняIV vпризначати ( кому-небудь) побачення (тж. date up)V n1) фінік2) = date-palm -
15 misdate
- to misdate a document неправильно датувати документ- to misdate an event неправильно датувати подію -
16 antedate
1. nдата, поставлена заднім числом2. v1) датувати заднім числом2) випереджати; передбачати3) передувати* * *I nдата, поставлена заднім числомII v2) передувати3) icт. передбачати, попереджати, визначати наперед4) ( помилково) відносити до більш ранньої дати5) повертати, відкидати в минуле6) рідко прискорювати -
17 misdate
-
18 predate
v1) датувати заднім (більш раннім) числом2) статися (відбутися) до якогось числа* * *[priː'deit]v1) датувати заднім, більш раннім числом -
19 date
I n1) дата, число, день; час, місце2) час; строк, термін, період; пора; епоха; вік; обч. тривалість, період3) aмep. той же день4) pl газети5) icт. пора; кінець out of date застарілийII v1) проставляти дату, датувати, ставити число; вказувати час, місце; мати дату, датуватися2) датувати; відносити до певного часу, до певної епохи; датуватися; відноситися до певного часу, до певної епохи3) вважати, обчислювати; ( from) вважатися, обчислюватися4) застарітиIII nпобачення, зустріч; людина, з якою призначене побаченняIV vпризначати ( кому-небудь) побачення (тж. date up)V n1) фінік2) = date-palm -
20 ante-date
1) дата (день), що передує виконанню (дії, угоди, тощо); документ, позначений заднім числом2) датувати заднім числом; надавати зворотної сили; пат. протиставляти джерело інформації ( або факти створення винаходу) з ранішим пріоритетом
См. также в других словарях:
датувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Ставити дату на чому небудь. || Установлювати дату якої небудь події, документа … Український тлумачний словник
датувати — [датува/тие] у/йу, у/йеиш … Орфоепічний словник української мови
датувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
датований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до датувати. 2) прикм. Який має дату, на якому є дата … Український тлумачний словник
датування — я, с. Дія за знач. датувати. Датування монети … Український тлумачний словник
датуватися — у/ється, недок. 1) Належати до якогось певного часу, визначатись якоюсь датою. 2) Пас. до датувати … Український тлумачний словник
датуваний — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до датувати … Словник лемківскої говірки