-
1 датувати
-
2 датувати
-
3 датувати
дати́ровать -
4 датувати
datuwatyдієсл. -
5 датувати
დათარიღება -
6 датувати
датаваць -
7 датувати заднім числом
Українсько-англійський юридичний словник > датувати заднім числом
-
8 невірно
incorrectly, wrongly, wrong (pred.)невірно називати — to miscall, to misname
-
9 ареопагітики
АРЕОПАГІТИКИ - релігійно-філософські твори, що вперше стали відомі у 533 р. під час релігійного диспуту між православними і монофізитами в Константинополі. Авторство їх приписують Діонісію Ареопагіту (І ст. н. е.). Протягом століть А. мали значний вплив на філософсько-богословську думку Візантії і Заходу. У XV - XVI ст. Валла та Еразм Роттердамський довели їхню неавтентичність. Фразеологія й стилістика А., побутові реалії, що згадуються в контексті символічних тлумачень, сліди прямого використання неоплатонічних текстів Прокла, які були з'ясовані в кін. XIX ст. Кохом і Штигльмайром, дають змогу датувати твори V - VI ст. Деякі дані вказують на їхнє сирійське походження. Проте спроби ідентифікувати автора з конкретною особою поки що успіхів не мали. А. розвивають містичне вчення про Бога та його пізнання, про небесну й церковну ієрархію, апелюють до алегорії і є вищим щаблем християнського неоплатонізму.
См. также в других словарях:
датувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Ставити дату на чому небудь. || Установлювати дату якої небудь події, документа … Український тлумачний словник
датувати — [датува/тие] у/йу, у/йеиш … Орфоепічний словник української мови
датувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
датований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до датувати. 2) прикм. Який має дату, на якому є дата … Український тлумачний словник
датування — я, с. Дія за знач. датувати. Датування монети … Український тлумачний словник
датуватися — у/ється, недок. 1) Належати до якогось певного часу, визначатись якоюсь датою. 2) Пас. до датувати … Український тлумачний словник
датуваний — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до датувати … Словник лемківскої говірки
