-
1 гучніти
станови́ться гро́мче (зво́нче) -
2 гучні оплески
-
3 гучність
жloudness, volume of sound -
4 гучність
- остізво́нкость, зву́чность; гу́лкость; зы́чность -
5 гучнішати
станови́ться гро́мче (зво́нче) -
6 висловлення
1) ( действие) выска́зывание, выраже́ние (слова́ми); изъявле́ние; облече́ние в слова́ (слова́ми)гучні́ ви́словлення захо́плення — шу́мные выраже́ния (изъявле́ния) восто́рга
2) ( высказанная мысль) выска́зывание
См. также в других словарях:
гучніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гучніше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
гучніти — (ставати дедалі гучнішим), гучнішати, голоснішати … Словник синонімів української мови
гучнішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гучніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
гучнішати — ає, недок. Ставати гучнішим (див. гучний 1)) … Український тлумачний словник
гучніти — і/є, недок. Ставати гучним (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
гучніше — присл. Вищ. ст. до гучно … Український тлумачний словник
гучні — присл. Ол. Гучно, голосно, дзвінко … Словник лемківскої говірки
гучність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до гучний 1). 2) фіз. Величина, яка характеризує слухові відчуття і залежить від інтенсивності звуку, форми його коливань та частоти. •• Гу/чність зву/ку параметр звуку, що характеризує слухове відчуття для даного звуку … Український тлумачний словник
гучність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
