губний

См. также в других словарях:

• губний — I а/, е/. 1) Прикм. до губи I 1). Губні м язи. || Який виконується губами, діє за допомогою губ. || Признач. для губ. 2) лінгв. Який утворюється з активною участю губ (див. губа I 1)) (про звуки). II а/, е/. Прикм. до губа III …   Український тлумачний словник

• губний — лінґв. (про звук який утворюється з активною участю губ); лабіа[я]льний (про приголосний); огублений, лабіа[я]лізований, округлений (про голосний) …   Словник синонімів української мови

• губний — 1 прикметник від: губа частина обличчя губний 2 прикметник від: губа округа в Московській Русі іст …   Орфографічний словник української мови

• губно-губний — а/, е/, лінгв. Який утворюється неповним зближенням нижньої губи з верхньою або їх змиканням; білабіальний …   Український тлумачний словник

• носо-губний — а/, е/: •• Но/со губна/ борозна/ шкірна складка, яка відділяє верхню губу від щоки …   Український тлумачний словник

• губно-губний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• носо-губний — прикметник носо губний прикметник …   Орфографічний словник української мови

• білабіальний — а, е: •• Білабіа/льний звук лінгв. приголосний звук, що утворюється зближенням або зімкненням обох губ; губно губний звук …   Український тлумачний словник

• гармонія — I ї, ж. 1) муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя. || Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в композиції. 2) Злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність. 3) Поєднання, злагодженість …   Український тлумачний словник

• лабіальний — а, е, лінгв. Те саме, що губний I 2). Такий, що стосується губ, належить губам. Лабіальні приголосні …   Український тлумачний словник

• огублений — а, е, лінгв. Те саме, що губний I 2) …   Український тлумачний словник