Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

гуахъуэ/ru

  • 1 гуахъуэ

    1. вилы
    / Мэкъу, хьэуазэ сыт хуэдэхэр зэрызэрахьэ Iэмэпсымэ.
    * Хьэчимрэ Къасболэтрэ гуахъуэ зырыз къапхъуатэри зэхьэрхуэру.. щIадзэ мэкъу зэтелъхьэным. Ш. А.
    2. вилка
    / Дзищ-плIы Iуту зэрышхэ Iэмэпсымэ (нэхъыбэу гъущIыкIэхэм къыхащIыкI).
    Гуахъуэхэмрэ сэхэмрэ зэгъусэу Iэнэм телъщ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > гуахъуэ

  • 2 гуахъуэ


    1) вилы
    2) вилка

    Кабардинско-русский словарь > гуахъуэ

  • 3 пхъэ

    / Псэуалъэ, пхъащхьэ къыхахыну паупщIа жыг.
    Пхъэр зэгуэхын.
    * Пхъэ зыIущIым къуэщIий егъуэт. (погов.)
    2. дрова
    / Гъэсын хьисэпу паупщIа, якъута жыг.
    * Пхъэр зэпыхын. Пхъэр сымэ, Iугъуэ пех. (погов.)
    Пхъэ зэгуэгъэзам дэгъэплъын укротить, заставить подчиниться кого-л.
    Пхъэ идзэн устроить жеребёвку, бросить жребий. Пхъэ ирадзэри абы и пхъэркъикIащ.
    Пхъэ зэтеупщIэн изготовить, сделать сруб. {И} пхъэ къикIын 1) повезти кому-л. 2) выиграть по жребию.
    * Зи пхъэ къикIар зи кIапэкIэ ягъэуври къыкIэлъикIыр кIэлъагъэувурэ ягуэш. фольк.
    пхъэ вакъэ деревянные башмаки, сабо
    / Пхъэм къыхэщIыкIа вакъэ.
    * Дэшхуейуэрэ си пхъэ вакъитIым сынырокIуэ мыгъуэри сыныроплъэ. Къэб. п. и ант.
    пхъэ гуахъуэ деревянные вилы
    / ЖьитI зыгуэт пхъэ дыкъуакъуэм къыхэщIыкIа гуахъуэ.
    Пхъэ гуахъуэр мэкъум хэIун.
    пхъэ дакъэ 1. кусок бревна
    / КIэщIу зэпыха, зэпыуда пхъэ гъум.
    * Сэ си щIакIуэ щIагъым пхъэ дакъэ ин щIэслъхьащ. Къэб. таур.
    2. пень
    / Жыгыр паупщIа нэужь щIым къыхэнэ лъабжьэ.
    пхъэ дакъэжь 1. обрубок дерева
    / Пхъэ гъум кIэщI.
    * Лъэныкъуабэ зищIауэ Вильяминовыр гуанабэ пхъэ дакъэжьым тест. Ш. А.
    2. см. пхъэ дакъэ 2.
    пхъэ закъуэ лъэмыж мост из одного бревна
    / Лъэсхэр зэрызекIуэ лъэмыж бгъузэ дыдэ.
    * Уфафэу пхъэ закъуэ лъэмыжымкIэ икIын хуей хъуащ. Хъу. и таур.
    пхъэ кумылэ сердцевина ( дерева)
    / Пхъэм ику дыдэ, нэхъ и щабапIэ дыдэ.
    пхъэ къутапIэ 1. чурбан, на котором колют дрова
    / Пхъэ щакъутэкIэ зытраубыдэ пхъэ дакъэ; теIущIыкIыпIэ.
    * Пхъэ къутапIэмкIэ зигъазэри {ПIытIу} пхъэ зыкъутэ щIалэм еджащ. Ж. Б.
    2. место во дворе, где рубят дрова
    / Пхъэ щакъутэу пщIантIэм иIэ щIыпIэ.
    Пхъэ къутапIэр пхъэнкIын.
    пхъэ къутахуэ см. къуэщIий.
    пхъэ лъакъуэ протез ноги
    / Лъакъуэ зыпымытыжхэр иризекIуэу Iэпкълъэпкъым щымыщ пкъыгъуэ.
    пхъэ пэгун бадья, бадейка
    / Пхъэм къыхэщIыкIа пэгун.
    пхъэ пшынэ балалайка
    / ШыкIэпшынэ теплъэ зиIэу IэпэхэмкIэ пшынэбзэм еуэурэ макъамэр къызэрырагъэкIыр.
    * СолIапэ жызоIэри си пхъэ пшынэр согъаджэ. фольк.
    * Хъуэжэ зы пхъэ тыкъыр иIэти къэпым ирилъхьэри къихьащ. Хъу. и таур.
    пхъэ хъурей кругляк (нераспиленный лес, как материал)
    / Пхъэ зэгуэмыха.
    Пхъэ хъурейхэр пхъэзэгуэхым шэн.
    пхъэ цIыб деревянная пробка ( от бочки)
    / Фэндыращхьэ, бочкащхьэ сыт хуэдэхэр зэрагъэбыдэ пхъэ тыкъыр.
    пхъэ цIыцI см. пхъэ хъурей.
    пхъэ Iунэ деревянные гвозди
    / Пхъэм къыхэщIыкIа Iунэ.
    Пхъэ Iунэ щIын. Пхъэ Iунэ етын.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > пхъэ

  • 4 блэгу

    см. блэгущIэ.
    * Гуахъуэ жьищыр и блэгу щIэлъу, цей щыгъыу ар {лIыжьыр} щабэ цIыкIуурэ къакIуэрт. Къу. С. Иныжьиблым я блэгу щIэту Сосрыкъуэр хасэм хашэ. Нарт.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > блэгу

  • 5 гъунэгъу-жэрэгъу

    соседи, окружающие
    / ГъунэгъугъэкIэ, ныбжьэгъугъэкIэ къыппыщIахэр.
    * Гъунэгъу-жэрэгъу сытхэри къажэрт, хэт баш иIыгъыу, хэт гуахъуэ IэщIэлъу, къамэ зыкIэрыщIаи щыIэт. КI. А. Гъунэгъу-жэрэгъухэм къыдащIэу а зэпсэгъуитIыр зэгуапэщ. Къэб. п. и ант.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > гъунэгъу-жэрэгъу

  • 6 зэпеуэн

    I (зэпоуэ) соревноваться, состязаться; соперничать друг с другом
    / Зэхьэзэхуэн, зыр зым ефIэкIыну, текIуэну зэныкъуэкъун, зыр зым пеуэн.
    * Хьэчимрэ Къасболэтрэ гуахъуэ зырыз къапхъуатэри, зэпеуэу щIадзэ мэкъу Iэтэ зэтелъхьэнкIэ. Ш. А. Гуп зэрохьэжьэ зэпеуэу Уэрсэрыжь цIыкIур къашэну. Къэб. п. и ант.
    II (зэпоуэ) неперех. гл. см. зэпепщэн. Жьыр зэпоуэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэпеуэн

  • 7 зэшэлIэн

    I (зрешалIэ) перех. гл. 1. подозвать к себе кого-л.
    / Зыгуэрым еджауэ зыбгъэдэшэн.
    Iэмалыншэщ, Мэхъэшокъуэм лIыжь усакIуэр зрешалIэ. Щ. А.
    2. переносное приютить кого-л.
    / Зыгуэр зыбгъэдэшауэ зыбгъэдэгъэсын, зыдэгъэпсэун.
    Зеиншэу къэна хъыджэбз цIыкIур и адэ къуэшым зришэлIащ. Iуащхь.
    II (зэрещалIэ) перех. гл. 1. подвести кого-л. друг к другу
    / Зыр адрейм бгъэдэшэн, зыгуэрхэр зэхуэгъэзэн, зэбгъэдэшэн.
    ЩIалитIыр зэрашэлIащ.
    2. сблизить что-л.
    / Зыгуэрхэр зэпэгъунэгъу щIын, зэпэзэв щIын.
    Гуахъуэ жьитIыр зэшэлIэн. Ауэрэ кIуэурэ {лIыр} жыгыщхьиблыр зэришалIэри зэрипхыу зыгуэрым ирихьэлIащ. фольк.
    3. переносное сплотить, объединить кого-л.
    / Зыгуэрхэр зэгуэгъэхьэн, зэкъуэт щIын.
    Абы {анэм} илъагъурт и къуэм цIыхухэр зэрызэришалIэр. Iуащхь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэшэлIэн

  • 8 пэшын

    сопли
    / Пэ кIуэцIым къиж ткIуаткIуэ зэпыш.
    Пэшыныр къож. Пэшыныр лъэщIын.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > пэшын

  • 9 тэджын

    (мэтэдж) неперех. гл. 1. встать, подняться ( на ноги)
    / КъызэфIэувэн, щыс, щылъ зыгуэр лъакъуэкIэ къэувын.
    Сымаджэр тэджын.
    2. переносное подняться ( о тесте); вспучиться
    / ЗыкъиIэтын (пщагъэ, хупцIынэ с. ху.). ХупцIынэр тэджащ.
    3. переносное подняться на что-л. (напр. на борьбу)
    / ЗыкъэIэтын (зэуэну).
    * Къэрэхьэлъкъыр зэрощIэ, Гуахъуэ Iэщэу мэтэджхэ. П. Б.
    {И} щхьэфэцыр тэджын см. щхьэфэц.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > тэджын

  • 10 хьэмэшыпхэ

    1. задняя часть тока, гумна
    / Хьэмэшым и щIыб лъэныкъуэ.
    * Алий гуахъуэ къещтэри хьэмэшыпхэмкIэ макIуэ. Iуащхь.
    2. переносное отдаленное место, даль
    / ЩIыпIэ жыжьэ.
    ХьэмэшыпхэмкIэ къекIуэкIа сбоку припека, седьмая вода на киселе.
    ХьэмэшыпхэмкIэ къекIуэкIын быть сбоку припекой, быть седьмой водой на киселе.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > хьэмэшыпхэ

  • 11 вилка


    ж. I гуахъуэ зэрышхэ

    Школьный русско-кабардинский словарь > вилка

  • 12 вилы


    тк. мн. (род. вил) гуахъуэ
    вилами по воде писано хьэм нэщI щхьэIуо щеуэн, узыщыгугъ мыхъун, мыхьэнэншэ

    Школьный русско-кабардинский словарь > вилы

  • 13 гуахъуэбжьэ


    пхъэ гуахъуэ жьитIым фIалхьэу щыта бжьакъуэт е къэнжалт
    рога-наконечники деревянных вил, делали их из жести

    Яхуэмыфащэу лъэныкъуэ едгъэза псалъэхэр > гуахъуэбжьэ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»