-
1 грохот
грохотаньеI. гуркіт (р. -коту), гуркотнява, грюкіт (р. -коту), грюкотнява, грюкотня, гуркотання, гуркотнеча, гримотня, гук, грюк, (гул) гугіт (р. гуготу). [Почувся гугіт - то надходив поїзд].II. Грохот - велике шкуратяне решето.* * *I гр`охотгу́ркіт, -коту, гуркоті́ння, гуркота́ння, грюк, -у, грю́кіт, -коту; гу́ркання, усилит. гуркотня́, гуркотнява, гуркотне́ча, торохне́ча; диал. торо́хнява; ( раскаты) гук, -уII( решето) спец. ре́шето -
2 стук
Iсущ. стук, -у; (длительный, частый) сту́кіт, -коту; (сильный во что-л.) грюк, -у, грю́кіт, -коту, грюкани́на; ( глухой) сту́гін, -гону, стугоні́ння; ( легкий) по́стук; ( цокот) цо́кіт, -коту; ( топора) цю́канняII\стук к се́рдца — сту́кіт се́рця
межд. стук; ( о громком звуке) грюк\стук к- \стук к — стук-стук
-
3 грох
межд.бух, трах, грюк, гряк, гуп -
4 хлоп
I межд.1) лясь, хлоп, ляп; бах; грюк; кліп, луп; ляп; лясь, лусь, усилит. лулу́сь2) бух, геп; бебе́хII см. хлопанье III сущ.1) ( о крестьянине) мужи́к, -а; диал. хлоп2) см. холоп -
5 Гремок
1) грюк (один удар);2) см. Гремушка. -
6 Громыханье
гримотіння, гримотня, гримотнява, грюкіт (р. -коту), грюкотнява, гуркотня, гуркотнява.
См. также в других словарях:
грюк — 1 іменник чоловічого роду грюк 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
грюк — грюк: ни ст уку ни гр юку … Русский орфографический словарь
грюк — I виг. Уживається як присудок за знач. грюкати. II у, ч. Короткий уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого небудь і т. ін … Український тлумачний словник
грюкіт — коту, ч. Сильний уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого небудь і т. ін.; ряд таких звуків … Український тлумачний словник
грюкіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Кравчучка — «Кравчучка» (вариант «кучмовозка», «кучмовоз») шутливое название (преимущественно на Украине) разновидности ручной тележки для перевозки грузов, которая представляет собой складную L образную раму с двумя колёсами, на которую кладётся … Википедия
грюкати — аю, аєш, недок., чим і без додатка. Створювати сильний грюк, шум під час ударів, поштовхів, коливань і т. ін. || З силою стукати, бити по чому небудь … Український тлумачний словник
прогрюкати — аю, аєш, док. 1) Док. до грюкати. 2) Проїхати, пройти з грюком (див. грюк II) … Український тлумачний словник
симфонія — ї, ж. 1) Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом. || чого і яка, перен. Сукупність яких небудь звуків. || ірон. Безладний шум, грюкіт і т. ін. 2) перен. Гармонійне … Український тлумачний словник
торох — I тор ох виг. 1) Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2) розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. II т орох у, ч. Стукіт, грюкіт … Український тлумачний словник
гуркіт — (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), гуркота[і]ння, грім, гримотання, гримотіння, грюкіт, грюкання, гуркання, грюкотіння, грюканина; вигрім, гуркотня, гуркотнеча, гуркотнява (дуже сильний); рокота[і]ння, рокіт (монотонний) Пор.… … Словник синонімів української мови