громадити

См. также в других словарях:

• громадити — маджу, Ол. Збирати в одному місці, зосереджувати, скупчувати, Напевно ґнеска треба громадити сіно …   Словник лемківскої говірки

• громадити — джу, диш, недок. 1) перех. і без додатка. Згрібати, складати що небудь в одне місце. 2) неперех., розм. Гребтися. 3) перех. і без додатка, діал. Збирати, стягати, нагромаджувати …   Український тлумачний словник

• громадити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• погромадити — а/джу, а/диш, док., перех. і без додатка. 1) Громадити якийсь час. 2) Закінчити громадити …   Український тлумачний словник

• громаджений — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до громадити …   Український тлумачний словник

• громадження — я, с. Дія за знач. громадити …   Український тлумачний словник

• громадитися — диться, недок. 1) Скупчуватися в одному місці, збиратися разом. 2) Здійматися над іншими предметами; височитися. || Безладно розміщуватися, лежати купами. 3) Пас. до громадити 1) …   Український тлумачний словник

• громадіння — я, с. Дія за знач. громадити …   Український тлумачний словник

• догромаджувати — ую, уєш, недок., догрома/дити, джу, диш, док., перех. Закінчувати громадити що небудь …   Український тлумачний словник

• загромаджувати — ую, уєш, недок., загрома/дити, джу, диш, док., перех., розм. 1) рідко. Збирати, громадити що небудь у купу; згрібати. 2) чим. Заповнювати великою кількістю чого небудь; захаращувати. 3) у чому. Закопувати в чому небудь …   Український тлумачний словник

• перегромаджувати — ую, уєш, недок., перегрома/дити, джу, диш, док., перех. Громадити все чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник