грозити

См. также в других словарях:

• грозити — ГРО|ЗИТИ (4*), ЖОУ, ЗИТЬ гл. Грозить, угрожать: по мнѣ идеть полкъ со кнѩземъ. бе щисла множьство. се же ре(ч) грозѩ имъ. ЛЛ 1377, 20 (968); молюсѩ въспомина˫а извѣща˫а запрѣщаю. ѹбл҃жаю. грожю и ѡглашаю. (ἀπειλῶν) ФСт XIV, 136б; како ли ѹбо суть …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• грозити — грожу/, гро/зиш, недок. 1) Попереджати з погрозою про покарання; погрожувати. || Робити загрозливий жест. 2) Містити яку небудь загрозу, небезпеку; загрожувати. 3) перен. Лякати своєю близькістю, можливістю здійснення. || Залякувати чим небудь …   Український тлумачний словник

• грозити — 1) (кому чому містити в собі загрозу, небезпеку), загрожувати, погрожувати; нависати, нависнути, зависати, зависнути (над ким чим виникаючи, з являючись, загрожувати) Пор. пророкувати 1) 2) (попереджати з погрозою про покарання), грозитися,… …   Словник синонімів української мови

• грозити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• погрожувати — I = погрозити (кому попереджати, погрожуючи про покарання), грозити, грозитися, загрожувати, загрозити, пригрожувати, пригрозити, страхати (кого), хвалитися (без додатка), вихвалятися (перев. без додатка) II ▶ див. грозити 1), залякувати, лякати… …   Словник синонімів української мови

• гроза — укр. гроза, ст. слав. гроза φρίκη (Клоц.), болг. гроза, сербохорв. гро̀за трепет, ужас , словен. groza, чеш. hrůza, слвц. hrôza, польск. groza, в. луж. hroza. Сюда же грозить, грожу, ст. слав. грозити и т. д. Родственно лит. gražoju, gražoti… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

• грожениѥ — ГРОЖЕНИ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. грозити: хотѩше грожениемь своимь смѣрити ц(с)рь і ѹпразднити истину его своімь неч(с)тьемь. ПрЮр XIV, 258г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• грозитися — грожу/ся, грози/шся, недок. Те саме, що грозити 1) …   Український тлумачний словник

• грозячи — Дієприсл. до грозити …   Український тлумачний словник

• погрожувати — ую, уєш, недок., погрози/ти, грожу/, грози/ш, док. 1) Попереджати з погрозою про покарання; грозити покаранням. || Робити загрозливий жест. 2) тільки недок. Містити, крити в собі яку небудь небезпеку, загрозу. || Бути неминучим, невідворотним для …   Український тлумачний словник

• пригрожувати — ую, уєш, недок., пригрози/ти, ожу/, ози/ш, док., неперех. і рідко перех. Те саме, що грозити 1) …   Український тлумачний словник