Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гримати

  • 1 бранить

    лаяти (сов. вилаяти), сваритися на кого, сварити кого, картати, бештати, шпетити, гримати, на зуби брати (сов. взяти) кого. [Батько свариться на мене, щоб не гуляв із хлопцями до пізнього пізна]. Бранить с укорами - ганити кого. Б. с головомойкой - милити кого. [Добре милила чоловіка, як прийшов п'яний]. Б. назойливо кого-либо из семьи, преимущ. мужа - скребти (скромадити) моркву кому. Б. сильно - лаяти на всі боки (заставки), кобенити, коренити, корешувати, шельмувати, штапувати, паскудити, клясти в батька-матір, батькувати, банітувати. Б. как собаку - псякувати, псячити, собачити (кого или кому). Б. скверными, площадными словами - лаяти неподобними словами, москалів гонити, матіркувати, по-московському загинати.
    * * *
    ла́яти, свари́ти; свари́тися, шпе́тити; (порицать, укорять) га́нити, карта́ти; ( сильно) корени́ти

    Русско-украинский словарь > бранить

  • 2 греметь

    грянуть
    1) (о громе) гриміти, гримотіти, гримотати, гримнути, гуркотіти, вигрімляти. Начинать греметь - загрімляти, нагримати. [Вже грім нагрима]. Перестать греметь - відгриміти;
    2) (о стрельбе) гримати. [Гармата гримала];
    3) (посудой, чем-либо металлическим) бряжчати; громічати;
    4) (об экипаже) торохтіти, гуркотіти;
    5) (о барабане) торохкота[і]ти.
    * * *
    1) гримі́ти; (о громе диал.) вигри́мувати, вигримля́ти; (громыхать, грохотать) гуркоті́ти, гуркота́ти, гурча́ти; (о громе, выстрелах) гука́ти; ( о повозке) торохті́ти; ( о звуках бубна) бубни́ти; ( сильно звенеть) бряжча́ти, бря́зкати, усилит., брязкоті́ти
    2) (перен.: славиться) луна́ти, гримі́ти

    Русско-украинский словарь > греметь

  • 3 журить

    пожурить картати, покартати кого, докоряти кому, розказувати, розказати, вимовляти кому, угрущати кого. Журьмя журить - картати без просвітку. [Що-дня угрущаю, щоб не робив так - не слухає. Таку шкоду зробила - от я-ж їй розкажу! Та годі вже гримати на хлопця: я вже розказав йому, то й буде вже з його].
    * * *
    (кого) докоря́ти (кому), карта́ти, кори́ти (кого); вимовля́ти (кому́)

    Русско-украинский словарь > журить

  • 4 кричать

    крикивать, крикнуть кричати, крикнути, скрикнути, (очень громко, кричма) галасувати, галаснути, (вульг.) горлати, желіпати, репетувати, (пронзительно) верещати, верескотіти, верескнути, (о грудном ребёнке) кувакати, кавкати, (вульг.) зіпати, зіпнути кричати, крикнути як на живіт (як на пуп), (вопить) лементувати, зойкати, зойкнути, йойкотіти, йойкнути, (зовя кого) гукати, гукнути, погукнути кого, на кого, (сердясь на кого) гримати, гримнути на кого, (зовя на помощь) кричати пробі, кричати на ґвалт. Благим матом -чать - репетувати. Кричма -чать - криком (кричма) кричати. -чать во всё горло - на все горло (на ввесь голос) кричати. Караул -чать - на ґвалт кричати, пробі кричати. Кричащий - що кричить, галасує и т. д.; крикучий. [Крикучий ґонґ (Тичина)].
    * * *
    несов.; сов. - кр`икнуть
    1) кричати, кри́кнути и усилит. крикону́ти, сов. покри́кнути; зіпа́ти, зіпну́ти; (несов.: вопить, орать) вола́ти, лементува́ти, галасувати, репетува́ти, горла́ти, горла́нити; ( пронзительно) вереща́ти, вереснути; ( сердито на кого) гри́мати, гри́мнути; (о перепеле, филине и некоторых других птицах) хава́вкати, хава́вкнути, ке́вкати, ке́вкнути; ( о перепеле) підпадьо́мкати, підпадьо́мкнути, підпідьо́мкати, підпідьо́мкнути; (несов.: о коростеле) ди́ркати, дирча́ти
    2) ( подзывая) гука́ти, гукну́ти и усилит. гукону́ти

    Русско-украинский словарь > кричать

  • 5 окрикивать

    окрикнуть кого
    1) (окликать) окликати, окликнути кого, опитувати, опитати. [«Хто йде?» їх стали окликать (Котл.)];
    2) (пожурить) кричати, накричати, крикнути на кого, гримати, нагримати, гримнути на кого.
    * * *
    несов.; сов. - окр`икнуть
    оклика́ти, окли́кнути; окрика́ти, окри́кнути; ( звать) гука́ти, гукну́ти и гуко́ну́ти

    Русско-украинский словарь > окрикивать

  • 6 палить

    паливать
    1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;
    2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;
    3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].
    * * *
    I пал`ить
    1) (птицу, тушу) смали́ти
    2) (сжигать, прожигать) пали́ти
    3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́рити
    II
    ( стрелять) пали́ти, смали́ти; ( садить) гати́ти

    Русско-украинский словарь > палить

  • 7 побранивать

    (иноді, трохи) лаяти, сварити, картати кого, гримати на кого. См. Бранить.
    * * *
    [тро́хи, ча́сом, коли́-не-коли́] ла́яти (свари́ти)

    Русско-украинский словарь > побранивать

  • 8 попаливать

    стріляти, палити, гримати, бухати часом, часами. Попалить -
    1) постріляти, попалити, погримати, побухати трохи (деякий час);
    2) попалити; см. Пожечь.
    * * *
    I
    [потро́ху, час від ча́су] пали́ти
    II
    [потро́ху, час від ча́су] стріля́ти, пострі́лювати

    Русско-украинский словарь > попаливать

  • 9 прикрикивать

    прикрикнуть гримати, гримнути, (грозно) згрізнутися на кого; (покрикивать) гукати, гукнути на кого.
    * * *
    несов.; сов. - прикр`икнуть
    гри́мати, гри́мнути и пригри́мнути; несов. пригу́кувати; ( покрикивать) покри́кувати покри́кнути; ( цыкать) ци́тькати, ци́тькнути, ци́кати, ци́кнути

    Русско-украинский словарь > прикрикивать

  • 10 пробирать

    пробрать
    1) (растения) проривати, прорвати, проріджувати, прорідити;
    2) прогортати, прогорнути. [Я солому прогортаю, зернята шукаю (Пісня)];
    3) (волосы на голове, пробор) проділяти, проділити (волосся, проділь, ряд);
    4) (о ветре, холоде) проймати, пройняти. [Вітер холодний проймає (Харківщ.)];
    5) (журить кого) гримати, нагримати на кого, вичитувати, вичитати кому (молитву), картати, викартати, шпетити, вишпетати кого. Пробранный -
    1) прорваний, проріджений;
    2) прогорнутий;
    3) проділений.
    * * *
    несов.; сов. - пробр`ать
    1) (пронизывать, охватывать) пройма́ти, пройня́ти; пробира́ти, пробра́ти
    2) (кого - делать строгий выговор, бранить) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробира́ти, пробра́ти, шпе́тити, пошпе́тити (кого)
    3) ( посев) с.-х. перебира́ти, перебра́ти, пробира́ти, пробра́ти; ( пропалывать) пропо́лювати, прополо́ти, прорива́ти, прорва́ти, прорі́джувати, проріди́ти
    4) ( волосы) проділя́ти, проділи́ти

    Русско-украинский словарь > пробирать

См. также в других словарях:

  • гримати — греметь (об оглушающих ударах оружия, о бряцании оружия) (1): Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлыкаленыя, гримлютъ сабли о шеломы, трещатъ копіа харалужныя въ полѣ незнаемѣ среди земли Половецкыи. 17. || Громко звучать,… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • гримати — ГРИМА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Греметь: б҃жьею силою зевесь не плакате на(д) дѣтѩте(м). но плачь имѩше онъ гримающь до нб҃си. ГБ XIV, 15б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гримати — аю, аєш, недок. 1) Сильно стукати, ударяти, бити чим небудь. || Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим небудь на щось. || Створювати або видавати сильний стук, шум і т. ін. 2) на кого, із спол. що і без додатка. Голосно лаяти, дорікати… …   Український тлумачний словник

  • гримати — 1) (сильно стукати), грюкати, ударяти, бити; погрюкувати, погримувати (час від часу) 2) (голосно лаяти, дорікати кому н. у чомусь), покрикувати, гикати, гарикати, дорікати, зіпати, волати, кричати …   Словник синонімів української мови

  • гримати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • прогримати — аю, аєш, док. 1) Док. до гримати. 2) Гримати якийсь час …   Український тлумачний словник

  • грымать — сердито говорить, браниться , диал. грымза старый ворчун , ср. укр. гримати греметь, стучать , русск. цслав. гримати звучать . См. греметь …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • гриманьѥ — ГРИМАНЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. гримати: ира. нѣкогда же родивши ды˫а… приведе кириты бѣсы нѣки˫а. гласѩща и плещюща въ ѡружьи и плѩшюща. ѥже гл҃тьсѩ огнѩ гла(с). да гриманьи оружь˫а. възможеть покрыти младенца. б҃у плачющю. ГБ XIV, 15б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гиркати — аю, аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого небудь; покрикувати …   Український тлумачний словник

  • грим — I у, ч. 1) Спеціальні фарби та наклейки, що використовуються для надання обличчю актора відповідного вигляду. 2) Оформлення обличчя актора для гри на сцені. II виг. Уживається як присудок за знач. гримати 1) …   Український тлумачний словник

  • гримання — я, с. 1) Дія за знач. гримати 1) і звуки, утворювані цією дією. 2) Голосні дорікання, погрози і т. ін. кому небудь …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»