грамотний

См. также в других словарях:

• грамотний — а, е. 1) Який вміє читати і писати. || у знач. ім. гра/мотний, ного, ч. Той, хто вміє читати і писати. 2) Який уміє граматично правильно писати. || У якому немає граматичних і стилістичних помилок. 3) перен. Який володіє необхідними відомостями з …   Український тлумачний словник

• грамотний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• епіграмотний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• грамітний — а/, е/, зах. Грамотний, письменний …   Український тлумачний словник

• грамотність — ності, ж. Абстр. ім. до грамотний …   Український тлумачний словник

• грамотно — Присл. до грамотний 2), 3) …   Український тлумачний словник

• напівграмотний — а, е. Не зовсім грамотний; малограмотний. Напівграмотна людина. || Відсталий у культурному аспекті; малоосвічений, малокультурний …   Український тлумачний словник

• освічений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II а, е. 1) Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2) у чому, заст., рідко. Обізнаний. •• Осві/чений абсолюти/зм політика ряду європейських… …   Український тлумачний словник

• письменний — а, е. Який умів читати, писати; грамотний. || у знач. ім. письме/нний, ного, ч.; письме/нна, ної, ж. Грамотна людина …   Український тлумачний словник

• розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… …   Український тлумачний словник

• грáмотність — рос. грамотность англ. literacy абстрактний іменник до грамотний. 1. Уміння читати і писати. 2. Володіння необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в певній галузі, справі. грáмотність комп’ютерна …   Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів