-
1 gospoda
[господа]f -
2 господарский
господа́рський -
3 хозяйственник
господа́рник -
4 хозяйственный
1) господа́рський; (преим. об организации) господа́рчийхозя́йственная жизнь страны́ — господа́рське життя́ краї́ни
\хозяйственный расчёт — господа́рський розраху́нок
\хозяйственный комите́т — господа́рський (господа́рчий) коміте́т
2) (безубыточный, экономичный) хазя́йський3) (заботящийся о хозяйстве, расчётливый) хазяйнови́тий, хазяйли́вий, господа́рний; статкови́тий4) (властный, уверенный) хазя́йський -
5 хозяйство
1) господа́рствонаро́дное \хозяйство — наро́дне господа́рство
коллекти́вное \хозяйство — колекти́вне господа́рство
2) ( хозяйственная деятельность) господа́рство, хазя́йство, редко госпо́да; диал. господа́рка, ґазді́вство; ( хозяйствование) господарюва́ння, хазяюва́ння, хазяйнува́ння, порядкува́ння3) (предметы, продукты, необходимые в быту) господа́рство, хазя́йстводома́шнее \хозяйство — ха́тнє (дома́шне) господа́рство (хазя́йство)
-
6 господин
1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).* * *1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дійгоспода́ — мн. пани́, -ні́в; собир. па́нство, (в формуле обращения и дипл.) пано́ве
2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я -
7 хозяйски
нареч.по-господа́рському, по-господа́рськи, по-хазя́йському, по-хазя́йськи; диал. по-господа́рському, по-господа́рськи, по-хазя́йському, по-хазя́йськи, хазяйнови́то; по-ґазді́вському, по-ґазді́вськи -
8 farm
[fɑːm] 1. nфе́рма, (селя́нське) господа́рствоarable farm — землеро́бська фе́рма
corporation farm — фе́рма акціоне́рної компа́нії
crop-growing farm — росли́нницька (зернова́) фе́рма
dairy farm — моло́чна фе́рма
factory farm — вели́ке (промисло́ве) фе́рмерське господа́рство
father-son farm — сільськогоспода́рське підприє́мство, що нале́жить ба́тьку і си́ну
leasehold farm — орендо́вана фе́рма
livestock farm — твари́нницька фе́рма
farm management — керува́ння сільськогоспода́рським підприє́мством
owner-occupied farm — господа́рство фе́рмера-вла́сника
partnership farm — партне́рське фе́рмерське господа́рство
private farm — прива́тна фе́рма
2. vrented [tenant] farm — орендо́вана фе́рма
займа́тися фе́рмерським (сільськи́м) господарюва́нням; обробля́ти зе́млюto farm out — здава́ти фе́рму в оре́нду
-
9 дом
1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].* * *1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́мужило́й \дом — житлови́й буди́нок
2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́хана дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)
отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка
3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рствовести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)
всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)
4) (династия, род, фирма)изда́тельський \дом — видавничий дім; дім
5) ( учреждение) буди́нок, дім\дом культу́ры — буди́нок культу́ри
-
10 по-хозяйски
нареч.по-господа́рському, по-господа́рськи, по-хазя́йському, по-хазя́йськи, господа́рно -
11 хозяйственно
нареч.1) по-господа́рському, по-господа́рськи2) хазяйнови́то, господа́рно -
12 часть
1) части́на; ( доля) ча́сткабо́льшей частью, по бо́льшей ча́сти — см. больший
в той ча́сти — ( в той мере) тіє́ю мі́рою, у ті́й мі́рі
дели́ть на ра́вные ча́сти — діли́ти (поділя́ти) на рі́вні части́ни (ча́стки)
плати́ть по частя́м — плати́ти части́нами
разрыва́ться на ча́сти — (перен.: выполнять много обязанностей) розрива́тися
рвать на ча́сти кого́ — перен. рва́ти на шматки́ кого́, розрива́ти кого́
це́лое и ча́сти — ці́ле і части́ни
2) (при дележе, распределении; пай) ча́стка, па́йка, пай, род. п. па́ювойти́ (вступи́ть) в \часть с кем, быть в ча́сти с кем — бу́ти в па́йці з ким
3) (отдел в учреждении, отрасль в управлении) части́напожа́рная \часть — поже́жна части́на; пожа́рня
уче́бная, хозя́йственная \часть — навча́льна, господа́рська части́на
4) ( специальность) фах, -у; ( область деятельности) га́лузь, -зіпо ча́сти чего́ (како́й), в ча́сти чего́ (како́й) — щодо чого́, в га́лузі чого́
рабо́тать по хозя́йственной ча́сти — працюва́ти по господа́рській лі́нії, працюва́ти в га́лузі господа́рства
э́то не по мое́й ча́сти — це не мі́й фах (не з моє́ї га́лузі); ( не касается) це мене́ (до ме́не) не стосу́ється, це мене́ не обхо́дить; ( не по вкусу) це мені́ не до смаку́ (не до вподо́би)
5) воен. части́на6) ( отделение городской полиции) дорев. часть, -ті7) (участь, судьба) до́ляизбра́ть благу́ю \часть — ирон. обра́ти найкра́щу до́лю
-
13 завхоз
завгосп (-па), завідувач, -вачка господарства.* * *(заве́дующий хозя́йством) завго́сп (заві́дувач господа́рства, заві́дуючий господа́рством) -
14 изрыгать
изрыгнуть ригати, ригнути чим, виригати, сов. виригати, виригнути, вибльовувати, виблювати, виблюнути, (извергать) вивергати, сов. вивергати, вивергнути що. [Язики на мене гострять і отруту з уст ригають (Куліш). Здавалося, то змій звивається, виригаючи дим (Грінч.)]. -гать хулу на Господа - вивергати, виригати, вибльовувати хулу на Господа, вивергати блюзнірство. [Яку із скверних уст ти виблюнув хулу? (Крим.)]. -гать потоки брани - вивергати лайку (лайку хмарою) лаятися. -ться - виригатися, виригатися, виригнутися и т. д.* * *несов.; сов. - изрыгн`утьвирига́ти, ви́ригати и ви́ригнути; ( извергать) ви́вергати, ви́вергнути и виверга́ти, рига́ти, ригну́ти; ( выбрасывать) викида́ти, ви́кинути\изрыгать га́ть прокля́тия — вульг. вирига́ти прокльо́ни, проклина́ти
-
15 хозяйка
1) господа́рка, хазя́йка2) господа́рка, господи́ня, хазя́йка; ґазди́нядома́шняя \хозяйка — см. домашний 1)
\хозяйка — гости́ницы господи́ня готе́лю
3) ті́тко, хазя́йко4) хазя́йка -
16 хозяйкин
1) господа́рчин, -а, -е, хазя́йчин2) господа́рчин, господи́нин, хазя́йчин; ґазди́нин -
17 хозяйский
1) господа́рський, хазя́йський2) господа́рський, хазя́йський; ґазді́вський\хозяйский глаз — хазя́йське о́ко
де́ло хозя́йское — ва́ша спра́ва; ді́ло хазя́йське
-
18 agriculture
['ægrɪkʌlʧə]nсільське́ господа́рство; землеро́бство, агроно́міяBoard of Agriculture — міністе́рство сільсько́го господа́рства ( в Англії)
-
19 audit
['ɔːdɪt] 1. nпереві́рка, ана́ліз; ауди́т, реві́зія бухга́лтерських книг (докуме́нтів)audit for quality — переві́рка (контро́ль) я́кості
annual audit — річни́й ана́ліз господа́рської дія́льності
bank audit — реві́зія ба́нківської зві́тності
design audit — переві́рка констру́кції
field audit — виїзна́ реві́зія
internal audit — вну́трішня реві́зія
management audit — переві́рка дія́льності керівникі́в
organization audit — переві́рка дія́льності організа́ції
outside audit — зо́внішня реві́зія
sampling audit — вибірко́ва переві́рка
test audit — контро́льний ауди́т
unscheduled audit — непла́нова переві́рка
2. vvoucher audit — попере́дній контро́ль пра́вильності господа́рської опера́ції ( за допомогою ваучерів)
перевіря́ти зві́тність, ревізува́тиto audit the accounts — перевіря́ти (ревізува́ти) раху́нки
-
20 economics
[ˌiːkə'nɒmɪks]n pl (вжив. як sg)1) еконо́міка; наро́дне господа́рствоplanned economics — пла́нове господа́рство
2) економі́чна нау́ка; політи́чна еконо́мія
См. также в других словарях:
господа́рь — господарь, я … Русское словесное ударение
господа — др. русск. господа ж., еще собир. (РН 1282 г., Новгор. летоп., Пролог 1383 г.; см. Соболевский, Лекции 219), ст. слав. господа πανδοχεῖον (Савв. Кн.), сербохорв. госпо̀да, словен. gospoda, чеш. hospoda, польск. gospoda, в. луж. hospoda, н. луж.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
господа — ГОСПОДА. см. господин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Господа — мн. Хозяин и его семья по отношению к прислуге. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Господа — Псковский кремль: резиденция господы Господа (более известна как Совет господ, реже Оспода) в средневековом Пскове (предположи … Википедия
господа — ГОСПОД|А (41), Ы с. 1.Собир. Владельцы, хозяева: гость бо пришьдъ въ миръ сь. сътьрпить бештьѥ г҃ды || своѥ˫а. по<и>же ѹтро <н>адѣѥть сѩ о(т)ити. Изб 1076, 34 об.–35; то же ЗЦ к. XIV, 70в; Рабовъ въ причьтъ не повелѣваѥмъ приводити.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Господа Головлёвы — Господа Головлёвы … Википедия
Господа демократы — «Господа демократы» Песня Игоря Талькова из альбома «Этот мир» (1993) Выпущен 1993 Записан 1989 Жанр Авторская песня Композитор … Википедия
Господа офицеры: Спасти императора — Господа офицеры: Спасти императора … Википедия
Господа ташнентцы — Название сатиры (1869 1872) Михаила Евграфовина Салтыкова Щедрина (1826 1889). «Ташкентцами» иронически называли царских бюрократов и предпринимателей, строивших железную дорогу до Ташкента. Удаленность от контролирующего центра и азиатская… … Словарь крылатых слов и выражений
ГОСПОДА АВАНТЮРИСТЫ — ГОСПОДА АВАНТЮРИСТЫ, СССР, Грузия фильм, 1985, цв., 90 мин. Иронический боевик с элементами мелодрамы. Обладатель большей части акций одной из мощных европейских корпораций завещает свое состояние некоему Буче Гвинерии, гражданину Грузии. После… … Энциклопедия кино
