город-крепость

1) General subject: embattled city

2) History: fortress city

3) Construction: bastile town

4) Makarov: walled town

крепость (хÿтĕлене вырǎн); город-крепость крепость хула; штурмовать крепость крепоçа штурмла

lidn (-an, -oid); родной город – kodilidn; укреплённый город, город – крепость – vahv lidn

1) ( большой населённый пункт) city; ( менее крупный) town

2) разг. ( центральная часть города) town; downtown амер.

3) ист. (крепость, ограждённая часть поселения) town

4) ( городская местность в отличие от сельской) town; urban area

5) ( в спортивных играх) base; home

••

сов., вин. п.

1) rodear vt (тж. перен.); cercar vt, poner alrededor; sitiar vt (обложить город, крепость); batir vt, ojear vt ( зверя)

2) (обойти, взять в кольцо) envolver (непр.) vt, copar vt

* * *

сов., вин. п.

1) rodear vt (тж. перен.); cercar vt, poner alrededor; sitiar vt (обложить город, крепость); batir vt, ojear vt ( зверя)

2) (обойти, взять в кольцо) envolver (непр.) vt, copar vt

* * *

gener. (обойти, взять в кольцо) envolver, batir, cercar, copar, ojear (зверя), poner alrededor, rodear (тж. перен.), sitiar (обложить город, крепость)

1) General subject: besiege, face, impose, invest, lay on (налогом), levy, put on (налогом), sit down before (город, крепость)

2) Military: besiege (город, крепость)

3) Diplomatic term: levy duties on

4) Astronautics: line

см. захватить

* * *

см. захватить

см. захватать

* * *

1) gener. (âçàáü) coger, (çàâëàäåáü) tomar por fuerza, (увлечь, сильно заинтересовать) arrobar, adueñarse (de), apasionar, apoderarse (de), cautivar, echar la garra, expugnar, gafar (крючком, ногтями), ganar (город, крепость), pillar, tomar (город, крепость), usurpar (незаконно), apresar (судно), captar

2) colloq. (вовремя принять меры) cortar, (застигнуть, застать) sorprender, atrapar (fam.)

3) liter. absorber

4) eng. asir, captar (напр., частицу), morder

5) law. aprehender, despojar, expoliar, incautarse

6) econ. acaparar, incautar

1) gener. (с целью обмена) inruilen, (экзамен) afleggen, geven (карты), overleveren, afgeven, afleveren, begeven, inleveren, omgeven (карты), overgeven (город, крепость и т.п.)

2) law. (город, крепость и т. п.) gelegd

im(pf.) blockieren, sperren; e-e Blockade verhängen (В gegen A)

* * *

блоки́ровать im(pf.) blockieren, sperren; eine Blockade verhängen (В gegen A)

* * *

<-ую, -уешь> (н)св

прх blockieren; (прегражда́ть) versperren

блоки́рованный депози́т ЭКОН Sperrdepot nt

* * *

1) gener. einkreisen, umlagern (город, крепость), blocken, blockieren, sperren (спорт. - соперника)

2) liter. abschnüren

3) sports. abschirmen, behindern, abblocken

4) milit. abschließen, einschließen (крепость и т. п.), schließen, versperren

5) eng. absichern, aussperren, festklemmen, unterbinden, unterdrücken, verriegeln, zustellen

6) railw. vorblocken (блок отправления)

7) law. absperren, blockieren (напр. производство, рынок)

8) econ. sperren (напр., счёт), sperren (напр. счёт)

9) politics. kaltstellen

10) psych. verschließen

11) radio. verblocken

12) electr. abriegeln, besetztmachen, schliessen

13) IT. stapeln

14) busin. sperren (ñ÷¸ò)

15) f.trade. absondern

16) wood. einrasten

17) nav. koppeln

осадить

1) (город, крепость) облягати, обложити, облягти, обступати, обступити, обкладати, обкласти (місто, фортецю). Неприятель -дил город - ворог обліг місто. -дать, -дить (о собаках) - обсідати, обсісти. [Злі собаки обсідають перехожих]. -дать (не давать покою) кого просьбами - докучати кому проханнями. Просители -дают меня - прохачі обсідають (обліплюють) мене. -дают меня мысли - думки посідають мене, думи облягають мене;

2) хим. - осаджувати, осадити, робити (зробити) осад (на дні). Осаждаемый - обляганий, що облягають, обступають. Осаждённый - обложений. [Обложене місто]; обложенець (-нця). Осаждённые сделали вылазку - обложенці зробили вилазку.

* * *

1) воен. обляга́ти, обложи́ти и облягти́ и пообляга́ти

2) перен. обсіда́ти, обсі́сти; ( наседать) напосіда́ти, напосі́сти; ( набрасываться) накида́тися, наки́нутися

1) gener. belagert (город, крепость)

2) geol. abgelagert (напр., о породах)

3) eng. abgeschieden, abgesetzt, ausgefällt, beschichtet, präzipitiert, sedimentiert

4) chem. niedergeschlagen, gefällt

несов

1. (кого-л., что-л.) περιστοιχίζω / περικυκλώνω (неприятеля)/ πολιορκώ (город, крепость)·

2. (рвом, забором и т. п.) περιβάλλω·

3. (быть расположенным вокруг) περιβάλλω·

4. перен (вниманием и т. п.) περιβάλλω:

5. перен (быть средой) περιβάλλω, περιτριγυρίζω:

окруж||а́ть

см. окружи́ть;

\окружатьа́ющий ĉirkaŭ(ig)anta;

\окружатье́ние 1. ĉirkaŭumo (тж. воен.);

bordero, enkadrigo (обрамление);

в \окружатье́нии ĉirkaŭite;

попа́сть в \окружатье́ние esti ĉirkaŭita;

вы́рваться из \окружатье́ния penetri tra la ĉirkaŭumo;

2. (среда) medio;

\окружатьи́ть ĉirkaŭi, ĉirkaŭigi;

borderi (окаймлять);

enkadrigi (обрамлять);

\окружать проти́вника ĉirkaŭi malamikon.

* * *

1) см. окружить

2) ( быть расположенным вокруг чего-либо) rodear vt, cercar vt (тж. перен.); circuir (непр.) vt, circundar vt; encuadrar vt ( обрамлять)

* * *

1) см. окружить

2) ( быть расположенным вокруг чего-либо) rodear vt, cercar vt (тж. перен.); circuir (непр.) vt, circundar vt; encuadrar vt ( обрамлять)

* * *

1) gener. (обойти, взять в кольцо) envolver, batir, cercar (тж. перен.), circular, circundar, encuadrar (обрамлять), ojear (зверя), poner alrededor, rodear (тж. перен.), sitiar (обложить город, крепость), abrazar, ceñir, circuir, contornar, contornear

2) milit. rodear (чем-л.), copar (противника), envolver

штурмов||а́ть

sturmi;

\штурмоватьи́к ав. sturmaeroplano;

\штурмоватьо́й sturma.

* * *

несов., вин. п.

* * *

несов., вин. п.

* * *

1) gener. opugnilaciónar

2) milit. asaltar (город, крепость)

gener. riassediare (город, крепость)

milit. premunire (город, крепость, лагерь)

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *

1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

осадить ¹

-ажу, -адишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. осаждённый, βρ: -дён, -дена, -деш

ρ.σ.μ.

1. πολιορκώ•

|| συνωστίζομαι, συνωθούμαι γύρω περικυκλώνω.

2. ενοχλώ, παραζαλίζω, παρασκοτίζω βομβαρδίζω (με ερωτήσεις, παρατηρήσεις κ.τ.τ.).

осадить ²

-ажу, -адишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. осаженный, βρ: -жен, -жена, -жено

ρ.σ.μ.

1. μπήγω, χώνω•

2. κατακαθίζω, κάνω τι να κατακαθίσει.

осадить ³

(γραμμ. στοιχεία βλ. осадить 2).

1. αναχαιτίζω, συγκρατώ. || σταματώ απότομα με κίνηση προς τα πίσω. || υποχρεώνω σε πισωδρόμηση•

2. μτφ. διακόπτω• επαναφέρω στην τάξη.