Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

голосно

  • 1 Препрославить

    голосно (велико, гучно) вславити кого.

    Русско-украинский словарь > Препрославить

  • 2 вздымать

    -ся здимати, -ся, підносити, -ся (гал.), підіймати, -ся, вставати, встати, (о груди) движіти. [Хвилі здималися, як гори. Плакав та вже не голосно, тільки груди час од часу движіли (Крим.). Височенні гори підносили вгору свої снігові вершини. Горами хвилю підійма (Шевч.). Встає хмара з-за Лиману (Шевч.)]. В. волнами - хвилювати. [Пахучий дим з кадила хвилював під самеє склепіння (Дніпр. Чайка)].
    * * *
    здійма́ти, здима́ти, підійма́ти, підніма́ти, підно́сити

    Русско-украинский словарь > вздымать

  • 3 восклицать

    воскликнуть покликувати (покликати), покликнути, викликувати, викликнути (кликнути), гукати, гукнути (згукнути), вигукувати, вигукнути, погукувати, погукнути, скрикувати, скрикнути, викрикати, викрикнути, крикнути, (вопиять) волати, заволати. [Часто покликують вони: «Так говорить Господь» (Л. Укр.). Це зветься падлюцтвом - згукнув Лаговський (Крим.). Ми крикнули: «пожар!»]. Обращаться к кому с восклицанием - покликати (покликувати), покликнути на кого (до кого). [Голосно ми на братію свою - хуторян покликаємо (Кул.)].
    * * *
    несов.; сов. - воскл`икнуть
    вигу́кувати, ви́гукнути, викли́кувати и виклика́ти, ви́кликнути; покли́кати, покли́кнути, сов. скли́кнути; несов. покли́кувати; ( выкрикивать) викри́кувати, ви́крикнути; ( вскрикивать) скри́кувати, скри́кнути

    Русско-украинский словарь > восклицать

  • 4 всеуслышание

    Говорить во -ние - казати всім до слуху, голосно, для вселюдного слухання.
    * * *

    во \всеуслышание [сказа́ть, объяви́ть] — ( громогласно) го́лосно (на весь го́лос, на по́вний го́лос, на по́вен го́лос, по́вним го́лосом) [сказа́ти, оголоси́ти]; (гласно, публично) привселю́дно, прилю́дно [сказа́ти, оголоси́ти]; ( для всеобщего сведения) до зага́льного ві́дома [довести́]

    Русско-украинский словарь > всеуслышание

  • 5 вслух

    вголос, на-голос, голосно.
    * * *
    нареч.
    уго́лос; ( громко) го́лосно

    Русско-украинский словарь > вслух

  • 6 выкрикивать

    выкрикнуть викрикувати, викрикати, викрикнути, вигукувати, вигукнути, згукнути, викликати, викликнути, (гал.) галайкати, вигалайкувати, вигойкувати. [У «кострубонька» як грати, треба голосно пісні викликати]. -ать визгливо, пронзительно - верещати.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыкрикнуть
    вигу́кувати, ви́гукнути, викри́кувати, ви́крикнути, скри́кувати, скри́кнути; ( вызывать криком) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати

    Русско-украинский словарь > выкрикивать

  • 7 галдёж

    галас, галасування, гук, гамір (р. -мору), крикнява, галакання, клекіт (р. -коту), вайкіт (р. -коту), тарарам. [Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова (Неч.-Лев.). Вайкіт, як у жидівській школі. У розправі такий тарарам, що всидіти не можна].
    * * *
    га́лас, -у; галасува́ння; ( гам) га́мір, -мору; ( о быстрой и крикливой речи) шва́ркіт, -коту

    Русско-украинский словарь > галдёж

  • 8 громкий

    голосний, гучний, гомінкий. [Гучний (гомінкий) голос]; славний, уславлений. Становиться, стать громче - голоснішати, поголоснішати. Громко - голосно, уголос, на- голос, гучно, гримно, бучно. [Почитай мені вголос. Гримно постукав у вікно. Заводь, Явдохо, - ти громній співаєш. Гілки гучно й коротко хряскають]. Громко кричать - криком кричати, к-ом крикнути. Громко приказывать - гукати, гукнути. Громко (зычно) говорящий - гримкий. [Гримкий чоловік]. Громче - голосніш, дужче. [Кажіть дужче - не чую].
    * * *
    голосни́й, гучни́й

    \громкий проце́сс — гучни́й (голосни́й) проце́с; проце́с, яки́й (що) набра́в (набу́в) широ́кого (вели́кого) ро́зголосу

    Русско-украинский словарь > громкий

  • 9 грохотать

    1) (о громе) гуркоті[а]ти, грякотіти, гримотіти, вигримляти, гурготіти, гуготіти. [За горою, чути, грім гугоче]; (о пушках) гуркати, бухати, ревти, густи, гатити. [Чую, гатять гармати]. Грохочущий - гуркотливий, гуркотючий;
    2) голосно реготати, -ся.
    * * *
    гуркотіти, гуркота́ти, грю́кати, грюкоті́ти, грюкота́ти; гу́ркати, гря́кати; ( тарахтеть) тарахкоті́ти, тарахкота́ти, трахкоті́ти; (о громе, выстрелах) гримкоті́ти, гу́кати

    Русско-украинский словарь > грохотать

  • 10 гулко

    гучно, голосно, аж луна пішла (йде), аж загомоніло, аж загупало. [Кинув оберемок дров на землю, аж загомоніло (загупало) (Звин.)].
    * * *
    нареч.
    гу́чно; го́лосно; лу́нко

    Русско-украинский словарь > гулко

  • 11 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 12 загреметь

    1) загриміти загримотіти, загуркати, загуркотіти. [Загримотів засув, сінешні двері одчинилися (Крим.). Щось страшно загуркотіло попід вікнами];
    2) (раздаться) (голосно) залунати, розітнутися. Голос его -мел на всю залу - голос його залунав на цілу залю.
    * * *
    загримі́ти; ( загрохотать) загуркоті́ти, загуркота́ти, загурча́ти; (о громе, выстрелах) гу́кнути, усилит. гукону́ти; ( сильно зазвенеть) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти; ( раздаться) залуна́ти; (упасть, шлепнуться) ге́пнути, ге́пнутися, брязнути, бря́знутися, бебе́хнутися

    Русско-украинский словарь > загреметь

  • 13 звонко

    дзвінко, голосно, гучно, лунко.
    * * *
    нареч.
    дзві́нко; го́лосно, гу́чно; лу́нко

    Русско-украинский словарь > звонко

  • 14 звучно

    гучно, голосно, грімко; (звонко) дзвінко.
    * * *
    нареч.
    зву́чно; дзві́нко; го́лосно, гу́чно, лу́нко

    Русско-украинский словарь > звучно

  • 15 курлыкать

    курлыкнуть курлюкати, курликати, курлю[и]кнути курличити, крюкати, крюкнути. [Журавлі десь курлюкають (Сим.). У вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі (Щогол.)].
    * * *
    несов.; сов. - курл`ыкнуть
    курли́кати, курли́кнути, курлю́кати, курлю́кнути; диал. крю́кати, крю́кнути

    Русско-украинский словарь > курлыкать

  • 16 нежно

    нрч.
    1) ніжно, делікатно, тендітно; лагідно; (чувствительно) чуло; срв. Нежный. [Хтось гладив ниви, так ніжно гладив (П. Тичина). Піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.). На се дівча дивились ви так ніжно (Куліш). Не голосно, - лагідно, ніжно грай (Л. Укр.). Він її так лагідно пожалував, що вона заразісінько втихомирилася (Звин.). Ніхто Ганнусі щиро й чуло не любив (Ор. Левиц.). «Сестро моя мила!» - чуло промовив він (Стор.)];
    2) (в сложении) ніжно-, ніжно, напр.: ніжно-синій, ніжномрійний.
    * * *
    нареч.
    ні́жно

    Русско-украинский словарь > нежно

  • 17 препрославленный

    високославний, великославний, голосно, гучно вславлений.
    * * *
    високосла́вний, просла́влений

    Русско-украинский словарь > препрославленный

  • 18 прозвучать

    пролунати, пробреніти, прогучати. [З рік тому в українському письменстві голосно пролунало одне «нове слово» (Єфр.)].
    * * *
    прозвуча́ти; ( раздаться) пролуна́ти; ( о звуках струн) пробрині́ти

    Русско-украинский словарь > прозвучать

  • 19 протяжно

    протягом, з протягом, протяжливо, протягло, протяжно, витягом, витяжно, тягуче, спроволока, (з) проволоком, прокволом, прокволисто, повагом, срв. Медленно. [Надворі хтось гудів протяжливо й сердито (Корол.). Ялини шепчуться протягло й лунко (Корол.). Вимовляв слова з протягом (Н.-Лев.). Оцю пісню у нас протягом співають (Харк.). Він говорив спроволока (Зміїв.). Розпочав «Чумака» голосно та витяжно (Н.-Лев.). Стали по душі дзвонити во всі дзвони, та повагом, та жалібно (ЗОЮР. II)].
    * * *
    нареч.
    протя́жливо, протя́жно, протя́гло; ( тягуче) тягу́че, прокво́листо, прокво́лом, про́тягом; (неторопливо, солидно) по́вагом; (медленно: о речи) спроквола́ и спрокво́ла, спрокво́лу, на ро́зтяг; диал. спроволо́ка, з проволо́ком, витя́жно, ви́тягом

    Русско-украинский словарь > протяжно

  • 20 прочитывать

    прочитать и прочесть
    1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];
    2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];
    3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);
    4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.
    * * *
    несов.; сов. - прочит`ать
    1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати
    2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

    Русско-украинский словарь > прочитывать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • голосно — нареч, кол во синонимов: 2 • во весь голос (15) • громко (58) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • голосно — присл. Сб. Голосно, явно, відкрито …   Словник лемківскої говірки

  • Голосно — нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что голосом Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • голосно — Присл. до голосний 1) …   Український тлумачний словник

  • голосно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • Голосной — прил. разг. сниж. то же, что голосовой 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вигук — (голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук …   Словник синонімів української мови

  • горлати — (голосно кричати / говорити), волати, галасувати, лементувати, репетувати, горланити, кричати …   Словник синонімів української мови

  • гукати — I гук ати а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Голосно вимовляти, виголошувати які небудь слова, звуки. || перех. Голосно кликати кого небудь. || неперех., з інфін., із спол. Голосним викрикуванням пропонувати комусь що небудь, запрошувати… …   Український тлумачний словник

  • загриміти — млю/, ми/ш; мн. загримля/ть; док. 1) без додатка і чим. Почати гриміти, гуркотіти. || Голосно, гучно залунати (про звуки). || безос. || Гучно, голосно заграти, заспівати. 2) перен., розм. Заговорити голосно, збуджено, роздратовано. 3) без додатка …   Український тлумачний словник

  • заливатися — а/юся, а/єшся, недок., зали/тися і рідше залля/тися, заллю/ся, заллє/шся і рідко залля/юся, залля/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Покриватися суцільно або наповнюватися вщерть водою чи якою небудь іншою рідиною; затоплятися. || перен. Сповнюватися… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»