-
1 глумиться
глумитися, глумувати, глузувати з кого, на глум, на глузи брати кого, кепкувати, кпити, шкелювати з кого, коверзувати над ким, знущатися з кого.* * *(над кем-чем) глуми́тися (з ко́го-чо́го, над ким-чим); ( издеваться) знуща́тися; ( насмехаясь) глузува́ти, кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш, мн. кплять), кпи́тися (кплю́ся, кпи́шся, мн. кпля́ться) -
2 зубоскалить
(смеяться постоянно) шкірити зуби, яснити зуби. [Замість діла давай з людьми зуби яснити (Катер. п.)]. -лить над кем (насмехаться) - смішкувати(ся) з кого, глузувати, глумитися з кого, з чого.* * *шкі́рити (ясни́ти) зу́би -
3 издеваться
над кем глузувати, глумитися, глумувати, збиткуватися, знущатися, кепкувати з кого, на глум, на сміх, на поглум, на глузи брати кого, кпити(ся), шкилювати, шкилити з кого. [Не глузуйте з старого, бо й сами старі будете (Харківщ.). Се ви глумитеся з мене (Кон.). Прийшли знущатися з своєї жертви (Грінч.). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся з мене (Пісня). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Кепкували з придуркуватого Федя (Н.-Лев.). З громади кпили, хлопців били (Шевч.). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Черніг.)].* * *(над кем-чем) знуща́тися, глузува́ти, глуми́тися, -млю́ся, -ми́шся (з кого-чого, над ким-чим); ( помыкать кем) коверзува́ти (над ким), вари́ти (-рю́, -риш) во́ду (з кого); збиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим, з кого-чого), збиткува́ти (кого-що), поневіря́ти (ким-чим) -
4 надругаться
над кем наругатися (несов.) глумитися, поглумитися, глумувати, поглумувати, знущатися, назнущатися з кого, брати, взяти на глум кого, (гал.) поругатися (несов.) ким; срв. Глумиться и Издеваться.* * *(над кем-чем) наруга́тися (з кого-чого, над ким-чим), учини́ти нару́гу (над ким-чим), поглуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, назнуща́тися (з кого-чого, над ким-чим); диал. позбиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим) -
5 насмехаться
насмеяться над кем, чем сміятися, насміхати(ся) и (редко) насміватися, насміяти(ся) з кого, з чого, (редко) кому, чому, посмішкувати, посмішк(ов)уватися, напосмішкуватися, глузувати, поглузувати, глумувати, поглумувати, глумитися, наглумитися, кепкувати, покепкувати (пров.) кпити(ся), накпити(ся), закпити, (редко) шкилювати, шкилити з кого, з чого, (поднимать на смех) на глузи (на глум, на кпи(ни), на сміх) брати, взяти кого, що, сміхи збивати, збити з кого; сміх собі робити з кого. [Чи не люблю тебе щиро, чи з тебе сміявся? (Шевч.). Не чує, не бачить, як вороги сміються їй (Шевч.). Може демон який насміхається з мене? (Франко). Зневажливо насмівається з нього (Крим.). Насміялась татарва з бідного Микити (Шевч.). Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися (Зміївщ.). Стали з їх сусіди насміхати (Метл.). З мертвих насміхали (П. Тичина). Хотів я, мати, з сироти насміяти (Чуб. V). З наших сліз вони глузують (Самійл.). З хазяїна кепкує (Грінч. III). Було не кпити з бідного Микити (Номис). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Маруся з козака накпила (Грінч. III). З усіх моїх фантазій ти гарненько вмів закпити (Крим.). Любила шкилювати з школярів (Яворн.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Чернігівщ.). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Чого ти сміхи збила із моєї хати? (Гол. I)].* * *
См. также в других словарях:
глумитися — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. 1) издеваться, насмехаться; 2) рассуждать, размышлять. В… … Словарь церковнославянского языка
Глумитися — насмехаться, забавляться, издеваться … Краткий церковнославянский словарь
глумитися — млю/ся, ми/шся, мн. глумля/ться; недок., з кого – чого, над ким – чим. Зле висміювати; насміхатися … Український тлумачний словник
глумитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
глумитися — (да се) забавлявам; (да се) теша; (да) получавам удоволствие … Църковнославянски речник
Поглумитися — глумитися размышлять, издеваться, рассуждать, вникать … Краткий церковнославянский словарь
глумувати(ся) — у/ю(ся), у/єш(ся), недок. Глумитися, насміхатися, глузувати … Український тлумачний словник
глумувати(ся) — у/ю(ся), у/єш(ся), недок. Глумитися, насміхатися, глузувати … Український тлумачний словник
збиткуватися — у/юся, у/єшся, недок., діал. 1) над ким, з кого, рідко на кого і без додатка. Знущатися. || над чим, на чому. Глумитися. 2) Пустувати, жартувати … Український тлумачний словник
коверзувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. 2) над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого небудь, глумитися, збиткуватися над кимсь. 3) перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим небудь; вигадувати … Український тлумачний словник
нівечити — чу, чиш, недок., перех. 1) Псувати, руйнувати, знищувати що небудь. 2) Катувати, мучити кого небудь, знущатися, глумитися з кого небудь, жорстоко чи грубо поводитися з кимось. 3) Негативно впливаючи, порушувати нормальний перебіг, розвиток чого… … Український тлумачний словник
