Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гладун

  • 1 грыжник

    * * *
    бот. гладун, -ну муж.

    Русско-белорусский словарь > грыжник

  • 2 жиряк

    гладун, гладиш.
    * * *
    1) орн. жиря́к
    2) зоол. см. даман

    Русско-украинский словарь > жиряк

  • 3 грыжник

    (страдающий грыжею) -
    1) ґилавий, ґилуватий, ґилун, ґилинуватий, килавий, килавець (р. -вця);
    2) бот. - остудник, гладун, грім (р. грому), собаче мило.
    * * *
    бот.; тж. гр`ыжница
    осту́дник, -у, соба́че ми́ло

    Русско-украинский словарь > грыжник

  • 4 жирный

    1) гладкий, ситий, опасистий. Очень жирный - гладючий, гдаденний, ситенний. [Вона трясла гладкими боками (Коцюб.). Ото, яка гладюча жінка! Обличчя сите. Купив собі двох кабанців, годував, доглядав їх - такі ситі були (Коцюб.)]. Жирный человек - гладиш, гладун, (о женщине) гладуха, гладуля. [Ач гладуха - трясе салом (Коцюб.)];
    2) ситий, масний; (о глине, земле) масткий, сит[н]ий; (о земле) буйна. [Борщ дуже ситий. Треба, щоб каша на пироги масна була. Десь узялася на керсетці масна пляма (= жирное пятно). Глина там така гарна, мастка, як помастиш, то ніколи не поколеться. Це з ситої землі хліб. Буйна земля (Хотин. п.)]. Жирная капля на жидкости - скалка, скалочка, скалина, скалиночка. [На борщі хоч-би тобі скалочка - мабуть він сала й не бачив]. Жирный блеск, мин. - масний блиск.
    * * *
    1) жи́рний; (содержащий много жира; сочный) си́тий; (пропитанный жиром, замасленный) масни́й, мастки́й

    \жирныйая трава́ — жи́рна (сита) трава́

    \жирныйый кусо́к — жи́рний (перен. ла́сий) шмато́к (кусо́к)

    \жирныйый шрифт — тип. жи́рний шрифт

    \жирныйая земля́ — жи́рна (си́та, масна́) земля

    2) (толстый, упитанный) жи́рний, си́тий, гладки́й, опа́систий;
    3) (перен.: густой) жи́рний, масни́й, мастки́й

    Русско-украинский словарь > жирный

  • 5 змея

    1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;
    2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.
    * * *
    змія́; змію́ка; ( гадюка) гадю́ка

    пригре́ть змею́ на груди́ — перен. ви́гріти гадю́ку (змію́, змію́ку) в па́зусі (за па́зухою)

    Русско-украинский словарь > змея

  • 6 кубышка

    1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;
    2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;
    3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];
    4) см. Голотурия;
    5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.
    * * *
    1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нька

    класть де́ньги в кубы́шку, наполня́ть кубы́шку — кла́сти гро́ші в кубу́шку (в кали́тку)

    2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)
    3) бот. гле́чики, -ків

    Русско-украинский словарь > кубышка

  • 7 мякиш

    I. 1) (особ. в печён. хлебе) м'якушка, (вязкий, невыпеченный) глевтяк (-ка), ласк. м'якушечка, глевтячок (-чка). [Нарізував батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку (Грінч. I)]. Мять шарики из -ша - робити (ліпити) галочки з м'якушки. Делать фигурки из - ша - ліпити коники з м'якушки. Дайте мне -ша, а не горбушку - дайте мені м'якушки, а не окраєць. Здесь одна корочка, а -ша вовсе нет - тут сама скоринка (шку[о]ринка); а м'якушки й трошки немає;
    2) (мякоть) м'якуш (-шу), м'якота. Пуля попала в -киш - куля поцілила в м'якуш. Гончая -ши на лапах ободрала - гончак на лапах м'якуші пообдирав.
    II. 1) (бесскорлупн. яйцо) виливок (-вка). [У нашої курки самі виливки (Луб.)];
    2) (толстяк) гладун, товстун (-на);
    3) -ши - см. Мягкотелые (под Мягкотелый 3).
    * * *
    1) ( хлебный) м'яку́шка
    2) ( у млекопитающих и птиц) поду́шечка, м'яку́ш, -а

    Русско-украинский словарь > мякиш

  • 8 Киловой

    г[ґ]илавий, килавий. -вая трава - остудник, гладун, собаче мило.

    Русско-украинский словарь > Киловой

  • 9 грыжница

    жен. бот. гладун, -ну муж.

    Русско-белорусский словарь > грыжница

См. также в других словарях:

  • Гладун — Гладун, Анатолий Деомидович профессор физик. Гладун, Анатолий Ясонович кандидат технических наук, Кибцентр НАНУ, Киево Могилянская академия. Гладун, Виктор Поликарпович профессор, доктор технических наук, Институт кибернетики имени В. М. Глушкова …   Википедия

  • ГЛАДУН — (арх.) ровная, гладкая ледяная поверхность. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • гладун — сущ., кол во синонимов: 1 • поляна (22) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Гладун, Анатолий Деомидович — Анатолий Деомидович Гладун Дата рождения: 21 января 1935(1935 01 21) (77 лет) Страна …   Википедия

  • Гладун А. — …   Википедия

  • Гладун А. Д. — …   Википедия

  • гладун — а/, ч. 1) розм. Непомірно повна людина; товстун. 2) діал. Глек, глечик …   Український тлумачний словник

  • Гладун — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

  • гладун — іменник чоловічого роду, істота товстун розм …   Орфографічний словник української мови

  • Гладунін — прізвище …   Орфографічний словник української мови

  • Гладун, Анатолий Диамидович — …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»