-
1 гегемонія
-
2 гегемон
чleader; hegemon -
3 гегемонізм
-
4 гегемонія
жhegemony; supremacy -
5 гегемон
-агегемо́н -
6 гегемонізм
-угегемони́зм -
7 гегемонія
гегемо́ния -
8 гегемон
hehemonч.hegemon політ. -
9 гегемонізм
hehemonizmч. -
10 гегемонія
hehemonijaж. -
11 гегемоністський
-
12 гегемоністський
гегемони́стский -
13 більшовизм
БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.В. Лісовий
См. также в других словарях:
гегемон — а, м. hégémonie f., нем. <, гр. hegemon. 1. Тот, кому принадлежит руководящая роль в чем л., кто господствует, главенствует над кем , чем л. (обычно о классах, партиях, государствах и т. п.). БАС 2. Игемон начальник. Ян. 1804. Музыка к концу… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
гегемон — вождь, предводитель Словарь русских синонимов. гегемон см. вождь Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ГЕГЕМОН — ГЕГЕМОН, гегемона, муж. (книжн.). Обладающий гегемонией. Пролетариат гегемон революции. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
гегемон — ГЕГЕМОН, а, м. Ирон. Пролетариат, рабочий класс; пролетарий, рабочий. У нас в доме сплошняком гегемон живет все лампочки повывинтили … Словарь русского арго
ГЕГЕМОН — ГЕГЕМОН, а, муж. (книжн.). Государство (или класс), осуществляющее ( ий) гегемонию и являющееся ( ийся) основной движущей силой чего н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
гегемонізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гегемон — ((гр. hegemon вождь) руководитель, вождь. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. гегемон [ … Словарь иностранных слов русского языка
гегемон — , а, м. 1. книжн. Тот, кому принадлежит руководящая роль в чём л., тот, кто главенствует, господствует над кем л. (обычно о партиях, классах). ◘ Пролетариат играет в таких случаях [при политических стачках] роль гегемона (Ленин). ССРЛЯ, т.… … Толковый словарь языка Совдепии
Гегемон — (греч. ἡγεμών, «вожатый, проводник, руководитель, наставник») лицо, государство или общественный класс, осуществляющие гегемонию. Исторически термин использовался для обозначения звания руководителя или военачальника, наместника, реже … Википедия
гегемоніст — а, ч. Той, хто проводить політику гегемонізму … Український тлумачний словник
Гегемон Фасосский — – древнегреческий комедиограф (V в. до н.э.). Афиней приводит его прозвище «Чечевица». Согласно Афинею, некоторые включали Гегемона в число авторов Древней комедии (I 5b). Гегемон является автором несохранившейся до наших дней комедии «Филинна».… … Википедия