Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гаса

  • 1 коҥгасаҥга

    Шырпе коҥгасаҥгаште. П. Корнилов. Спички на выступе над челом печи.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    коҥга

    Марийско-русский словарь > коҥгасаҥга

  • 2 дзин гаса

    ист., будогу Шлем в виде простой металлической шляпы.

    Японско-русский словарь терминов японских боевых искусств > дзин гаса

  • 3 носиться

    1) носи́тися (ношу́ся, но́сишся); (гоняться, бегать) ганя́ти, гаса́ти; ( нянчиться с кем) па́нькатися, ця́цькатися

    \носиться ться с кем-чем — носи́тися (па́нькатися) з ким-чим

    \носиться ться по ко́мнатам — носи́тися (ганя́ти; гаса́ти) по кімна́тах

    \носиться сятся слу́хи — іду́ть (хо́дять) чутки́, чутка (по́голос, поголо́ска, поголо́сок) йде

    2) страд. носи́тися

    Русско-украинский словарь > носиться

  • 4 беганье

    1) бі́гання; ганя́ння, гаса́ння
    2) тіка́ння, утіка́ння; уника́ння; цура́ння
    3) бі́гання, упада́ння

    Русско-украинский словарь > беганье

  • 5 бегать

    1) бігати, ганяти, га(й)сати. -ать скачками, в припрыжку - га[е]рцювати. -ать суетливо - мотатися. -ать в перегонку, в запуски - перебігатися, бігати наввипередки. -ать туда и сюда - снуватися. Бегающий (о глазах) - верткий, бігучий;
    2) -ать кого - уникати.
    * * *
    1) бі́гати; ганя́ти, гаса́ти
    2) ( убегать) тіка́ти, утіка́ти; ( избегать) уника́ти; ( чуждаться) цура́тися
    3) (неотступно следовать; ухаживать) бі́гати, уганя́ти, уганя́тися, волочи́тися, упада́ти

    Русско-украинский словарь > бегать

  • 6 гоньба

    1) гоньба, ганяння, гоніння, гонитва за чим. [Гонитва за втіхами життя];
    2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда, розгін (р. -гону). Большая гоньба - ганянина. [Всі коні в розгоні. Така коням ганянина].
    * * *
    гоні́ння, гоньба́; гаса́ння; (погоня, преследование) гони́тва

    Русско-украинский словарь > гоньба

  • 7 гоняться

    за кем за чем
    1) ганятися за ким, за чим, уганяти за ким, за чим [Ганялися батьки наші по степах за білорогими сугаками (Куліш). Порожнії втіхи - нема що за їми вганяти (Грінч.)], а специальнее - упадати за чим. [За новинками впадати (Л. Укр.)]. Гоняющийся, гоняющаяся за чем (любитель, любительница чего) - гонитель, гонителька за чим, на що. [Наші родителі за тим не гонителі. Я на ті оселедці не гонителька]. Гоняющийся за деньгами - грошолов;
    2) (бегать, ездить взапуски) бігати (їздити) навипередки, переганятися.
    * * *
    ганя́тися; гаса́ти; (за кем-чем-л.) ганя́ти

    Русско-украинский словарь > гоняться

  • 8 метание

    1) (бросание) кидання, метання чого; (банка) банкування; (взоров) зиркання, блим[к]ання, скидання очима; (жребия) кидання жереба (жеребка) жеребкування; (искр, огня) іскріння (оком), сипання іскрами, приском, огнем и т. п.; срв.
    II. Метать 1;
    2) (детёнышей) приводіння, понос (-су);
    3) (икры) викидання (ікри), нерест (-ту, м. р.) и нересть (-ти, ж. р.);
    4) (о шитье) наживляння, фастриґування. -ние петель - а) (у портных) обкидання петельок, застіжок; б) (о зайце) ключкування;
    5) (от Метаться);
    6) кидання, борсання (-ння). [Борсання таланта в лещатах тенденційности (Єфр.)].
    * * *
    I
    1) ки́дання, мета́ння; склада́ння; мета́ння; викида́ння; мета́ння
    2) кида́ння, мета́ння, бо́рсання; метуші́ння; бігани́на, бі́гання, гаса́ння
    II
    мета́ння; обкида́ння

    Русско-украинский словарь > метание

  • 9 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 10 носить

    1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;
    2) см. Нести 2;
    3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;
    4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;
    5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;
    6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];
    7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -
    1) ношений;
    2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -
    1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;
    2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;
    3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;
    4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.
    * * *
    1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

    едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

    \носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

    \носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

    2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

    \носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

    \носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

    Русско-украинский словарь > носить

  • 11 рыскание

    1) ганя́ння; гаса́ння; ша́стання
    2) ника́ння; ни́шпорення
    3) ри́скання

    Русско-украинский словарь > рыскание

  • 12 рыскать

    несов.; сов. - р`ыскнуть
    1) (несов.: торопливо бегать в поисках чего-л.) ганя́ти; (носиться, метаться) гаса́ти, гайса́ти; ( шнырять) ша́стати
    2) (несов.: блуждать, бродить) ника́ти; (в поисках чего-л.) ни́шпорити, диал. ни́пати; ( искать) шука́ти

    \рыскать ка́ть глаза́ми — ни́шпорити очи́ма (по́глядом)

    3) мор., ав. ри́скати, ри́скнути

    Русско-украинский словарь > рыскать

  • 13 угоняться

    I несов., сов.
    1) (следовать, не отставая) уганя́тися, угна́тися; ( поспевать) поспіва́ти, поспі́ти, поспіша́тися, поспіши́тися; ( догонять) доганя́ти, догна́ти, наздоганя́ти, наздогна́ти и поназдоганя́ти
    2) (поспешно уходить, убегать) прост. тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; несов. дремену́ти, чкурну́ти
    3) строит. (несов.) гна́тися; заганя́тися; виганя́тися, виго́нитися; відганя́тися, відго́нитися; кра́стися, викрада́тися; забира́тися
    II
    (сов.: устать от беготни) прост. набі́гатися, утоми́тися від бігани́ни (разг. від гаса́ння); нагаса́тися

    Русско-украинский словарь > угоняться

  • 14 завхозовский

    Русско-белорусский словарь > завхозовский

  • 15 проехать

    праехаць; прыехаць
    * * *
    совер. в разн. знач. праехаць

    Русско-белорусский словарь > проехать

  • 16 совхоз-завод

    Русско-белорусский словарь > совхоз-завод

  • 17 совхоз-техникум

    Русско-белорусский словарь > совхоз-техникум

  • 18 коҥга

    коҥга
    Г.: камака
    1. печь, сооружение для отопления

    Коҥгам опташ класть печь;

    От олто гын, коҥгат огеш ырыкте. Калыкмут. Если не топить, то и печь не будет греть.

    Станцийыш толын шуына да саварым, оҥам, пырням да монь пӱчкеден, паровоз коҥгам олтена ыле. В. Сави. Добравшись до станции, мы в топке паровоза жгли, распилив, заборы, доски, брёвна и прочее.

    3. печь, техническое сооружение для переработки чего-л. путём нагревания до высоких температур

    Левыктыш коҥга плавильная печь;

    домна коҥга доменная печь;

    мартен коҥга мартеновская печь, мартен.

    4. в поз. опр. печной, предназначенный или относящийся к печи; топочный

    Коҥга шӱр тамле. Суп, сваренный в печи, вкусен.

    Коҥга тул пӧрт кӧргым волгалтара. Огонь в печи освещает внутренность дома.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > коҥга

  • 19 лывыргымаш

    лывыргымаш
    сущ. от лывыргаш
    1. сгибание, прогибание

    Кӱвар оҥа лывыргымаш коҥгасаҥган шелме ик амалже лийын. Прогибание половых досок стало причиной трещины чела печки.

    2. гибкость; становление чего-л. гибким, легко гнущимся

    Пашам ыштыде кид лывыргымаш ок тол. Без работы не будет гибкости рук.

    Игече лывыргымаш март кыдалне тӱҥалеш. Потепление погоды начинается в середине марта.

    4. лёгкое опьянение, хмель

    Кукшо аракат лывыргымашке шукта. И сухое вино приводит к лёгкому опьянению.

    Сравни с:

    лывыргыме

    Марийско-русский словарь > лывыргымаш

  • 20 семгӓ

    семгӓ
    Г.
    уст. чело печи

    Смотри также:

    коҥгасаҥга

    Марийско-русский словарь > семгӓ

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Гаса — Город Гаса མགར་ས Страна БутанБутан …   Википедия

  • Гаса (дзонгхаг) — Гаса མགར་ས་རྫོང་ཁག་ Страна   …   Википедия

  • Гаса-дзонг — Крепость Гаса дзонг дзонгха: མགར་ས Страна БутанБутан …   Википедия

  • гаса — 1) птица; 2) утка …   Нанайско-русский словарь

  • Ду́гаса симпто́м — (L.A. Dugas, 1806 1884, американский хирург) невозможность для больного положить ладонь поврежденной руки на здоровое плечо так, чтобы локоть касался груди; признак наличия повреждений в плечевом суставе …   Медицинская энциклопедия

  • Ша́гаса болез́нь — (С. Chagas, 1879 1934, бразильский врач) см. Трипаносомоз американский (Трипаносомозы) …   Медицинская энциклопедия

  • Ша́гаса синдро́м — (С. Chagas) патологическое расширение полых органов (мегаколон, мегадуоденум, мегацистис), обусловленное деструкцией клеток нервных ганглиев; отдаленное последствие острой формы американского трипаносомоза …   Медицинская энциклопедия

  • гасать — прыгать, скакать на лошади, гарцевать , южн. (Даль). Заимств. из польск. hasac – то же (с XVII в.) от межд. hasa; ср. чеш. hejsati – от hejsa; см. Брюкнер 169. Совершенно невероятно сближение Иокля (AfslPh 28, 3) русск. гасать и гнать …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Гасанов Генрих Алиевич — (1910 1973), судостроитель, доктор технических наук, Герой Социалистического Труда (1970). Главный конструктор корабельных паровых котлов и парогенераторов. Государственная премия СССР (1942), Ленинская премия (1958). * * * ГАСАНОВ Генрих Алиевич …   Энциклопедический словарь

  • Гусейнов, Гасан Чингизович — Гасан Чингизович Гусейнов (родился 1 сентября 1953, в Баку)  российский филолог, доктор филологических наук (РГГУ, 2002). Автор нескольких книг и более ста статей по классической филологии и истории культуры, современной политике и… …   Википедия

  • Гусейнов, Гасан — Гасан Чингизович Гусейнов (родился 1 сентября (по другим данным 2 сентября) 1953, в Баку)  сын писателя Чингиза Гусейнова, доктор филологических наук (РГГУ, 2002). Автор нескольких книг и более ста статей по классической филологии и истории… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»