Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

гаман

  • 1 гаман

    гама́н, -а

    Русско-украинский словарь > гаман

  • 2 Денежник

    гаман, гаманець (р. -нця), калитка.

    Русско-украинский словарь > Денежник

  • 3 Лосинник

    гаман (-на) з лосячої шку[і]ри, з лосини.

    Русско-украинский словарь > Лосинник

  • 4 мошна

    1) калита, калитка, капшук (-ка), гаман (-на), киса, кабза. [За сиротою бог з калитою (Номис). В калитці гроші, дома статки добрі (Куліш). Сховав гроші у капшук (у гаман) (М. Грінч.) Поглянути на їх - живими йдуть до бога, а пхають у гаман де мога й скільки мога (Самійл.). У кого віл та коса, у того й грошей киса (Номис). Взяв за нею кабзу грошей (Хорольщ.)]. Тряхнуть -ной - труснути калиткою, потрусити капшуком. Иметь туго набитую -ну - мати повну (натоптану) калитку;
    2) см. Мошонка 2.
    * * *
    кали́тка, капшу́к, -а

    тряхну́ть мошно́й — трусну́ти кали́тку (капшу́к, кали́ткою, капшуко́м), розв'язати кали́тку

    Русско-украинский словарь > мошна

  • 5 киса

    I. Кисанька, Кисочка, Киска, Кисурка, Кисурочка киця, кицька, кицюня, кицюрка, кицюся.
    II. калитка, гаман (-на), гаманець (-нця). [У калитці гроші (Куліш). Набери повен гаман грошей (Куліш). Витяг гаманця, розшморгнув, добув ізвідти два червінці (Грінч.)].
    * * *
    I к`иса
    ласк.
    ки́ця
    II кис`а
    диал.
    кали́тка, гама́н, -а; киса́

    Русско-украинский словарь > киса

  • 6 кошелёк

    1) гаманець (-нця), гаман (-на) (ув. гаманище), капшук (-ка), калитка, (редко) кабза, капса, камза, киса, мошонка; срвн. Кисет; (в виде кушака) черес, ум. чересок (-ска); срвн. Кушак. [Повнісінький капшук золота й срібла (Сторож.). Тягне з твоєї кешені хустку, де гаманець з грошами зав'язаний (Квітка). Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (Приказка). Кабза грошей добра (Сл. Гр.). Мабуть не мала й камза перепала? - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кешені (Мирний). В кого віл та коса, в того й грошей киса (Номис)];
    2) бот. Capsella Bursa pastoris Moench - вінчики, гірчак (-ка), горобинець (- нця), дика гречка, зозульник, калитник, черевичник (-ка).
    * * *
    1) гамане́ць, -нця́, гама́н, -а (увел.), кали́тка, капшу́к, -а, уменьш. капшучо́к, -чка́; диал. мошо́нка
    2) см. кошель 3)

    Русско-украинский словарь > кошелёк

  • 7 бумажник

    1) (небольшой для бумажных денег) портфелька, гаман, (большой) портфеля, тека;
    2) (бумагопродавец) папірник.
    * * *
    I тж. бумажн`ик
    ( о рабочем) папі́рник, паперови́к, -а
    II
    гамане́ць, -нця́, гама́н, -а; портмоне́ диал. поля́рис

    Русско-украинский словарь > бумажник

  • 8 книжник

    1) (знаток Св. Писания) книжник, письменник. [І дивувались фарисеї і книжники його речам (Шевч.). Зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них (Св. П.)];
    2) (книжный человек) книжник; см. Книжный 3. [З мене не великий книжник (Основа 1862)];
    3) см. Книголюб;
    4) (работник книги) книгар (-ря). Вниманию -ков - а) на увагу книгарям; б) на увагу книголюбам, книжним людям;
    5) (букинист) книжник, книгар (-ря), букініст; (книгоноша) книгоноша;
    6) (бумажник) портфелька, гаман (-на), (небольшой) гаманець (-нця).
    * * *
    1) кни́жник
    2) ( работник книжного дела) книга́р, -я, кни́жник

    Русско-украинский словарь > книжник

  • 9 мелочь

    1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);
    2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;
    3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);
    4) см. Мелкота 3;
    5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);
    6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].
    * * *
    1) дрі́б'язок, -зку
    2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)
    3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць

    Русско-украинский словарь > мелочь

  • 10 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 11 Гомза

    1) (кошелёк) гаман, капшук, калитка;
    2) (деньги) гроші, грошва.

    Русско-украинский словарь > Гомза

См. также в других словарях:

  • ГАМАН — (Hamann) Иоганн Георг (1730 1788) нем. философ, писатель, религиозный мыслитель. Зарабатывал на жизнь трудом домашнего учителя, обладал энциклопедическими познаниями в различных областях. В 1758 во время деловой поездки в Лондон пережил… …   Философская энциклопедия

  • Гаман — Гаман: Гаман, Адольф (1885 1945)  нацистский военный преступник, генерал лейтенант. Гаман, Иоганн Георг (1730 1788)  немецкий философ Гаман, Эрнст Александрович (род. в 1933)  советский и российский оператор …   Википедия

  • ГАМАН — ГАМАН, гаманец, гаманок муж., южн., зап. кожаный кошелек для денег. Гамза жен. или гамзуля, вернее гомза, гобза, от гобина, обилие; то же, кошель, бумажник, денежник; | деньги. Раскошеливайся, у тебя гамзы то много! Гамзить, копить гамзу. Гамзила …   Толковый словарь Даля

  • ГАМАН — Род ост индской хлопчатобумажной ткани. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865. ГАМАН Род хлопчатобумажной ткани, выделываемой в Ост Индии. Словарь иностранных слов …   Словарь иностранных слов русского языка

  • гаман — сущ., кол во синонимов: 2 • кошелек (26) • ткань (474) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ГАМАН — [нем. Hamann] Иоганн Георг (27.08.1730, Кёнигсберг (совр. Калининград) 21.06.1788, Мюнстер), нем. философ, писатель, религ. мыслитель. И. Г. Гаман И. Г. ГаманРод. в семье лекаря. В 1746 г. поступил в Кёнигсбергский ун т, где изучал теологию,… …   Православная энциклопедия

  • гаман — кожаный денежный кошель , также сумка для писем (Гоголь), укр. гаман, гаманець. Едва ли от библейского имени Гаман, как думает Винер (ЖСт., 1895, вып. I, стр. 61). Ср. гоманок …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Гаман Иоганн Георг — Гаман: религиозный протест против просвещенного разума     Иоганн Георг Гаман родился в Кенигсберге в 1730 г. Он не закончил университета, читал, правда, много, но бессистемно. В Лондоне он начал было осваивать финансовое дело, но вдруг… …   Западная философия от истоков до наших дней

  • Гаман-Голутвина — Гаман Голутвина, Оксана Викторовна Оксана Викторовна Гаман Голутвина (родилась в 1960 в Киеве)  российский политолог, историк. Содержание 1 Образование 2 Научная и педагогическая деятельность …   Википедия

  • ГАМАН (Hamann) Иоганн Георг — (1730 88) немецкий критик, писатель, философ, сторонник учения о непосредственном знании. Развил идеи мистически окрашенной интуитивистской диалектики (совпадение противоположностей и др.). Поэзия, по Гаману, древнейший язык человечества. Оказал… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Гаман Иоганн Георг — Гаман (Hamann) Иоганн Георг (27.8. 1730, Кенигсберг, 21.6.1788, Мюнстер), немецкий философ, критик, писатель. Изучал в Кенигсберге философию, богословие, филологию. Его «Сибиллины листки» (издание 1819) изложены в форме оракульских изречений. За… …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»