віщун

См. также в других словарях:

• віщун — щуна, ч. Вр. Віщун, людина, яка що небудь пророкує …   Словник лемківскої говірки

• віщун — а/, ч. 1) заст. Той, хто віщує, пророкує що небудь. 2) перен., поет. Ознака, прикмета того, що настане …   Український тлумачний словник

• віщун — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• щунять — щун ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

• відун — а/, ч. У давніх слов ян – людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк …   Український тлумачний словник

• віщівник — а/, ч., зах. Віщун …   Український тлумачний словник

• віщунка — и, заст., поет. Жін. до віщун …   Український тлумачний словник

• віщунський — а, е, заст. Прикм. до віщун …   Український тлумачний словник

• маг — а, ч. 1) У країнах Стародавнього Сходу – жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє. 2) Людина, що нібито володіє таємницями магії (у 1 знач.); характерник, чарівник, чаклун, віщун …   Український тлумачний словник

• провісник — а, ч. 1) заст. Те саме, що віщун 1). 2) чого, перен., уроч. Особа, яка провіщає, проголошує що небудь і бореться за його здійснення; глашатай. 3) чого. Той (те), що своєю появою, поведінкою і т. ін. віщує які небудь зміни в природі (про рослини,… …   Український тлумачний словник

• протей — я, ч. 1) міф. Морське божество віщун, яке мало здатність змінювати свій вигляд. 2) Рід паличкоподібних неспороносних рухливих бактерій …   Український тлумачний словник