-
1 worm
1. n1) черв'як2) гусінь, гусениця; личинка3) глист, гельмінт4) жалюгідна (нікчемна) істотаa poor worm like him — така жалюгідна істота, як він
5) тех. черв'ячний гвинт; шнек6) змія; гад; плазун; змій, драконthe worm of conscience — докори (муки) сумління
2. v1) повзти; пробиратися поповзом; уповзати (тж to worm one's way)2) перен. проникати, пробиратися; примазуватися; втиратисяto worm oneself into smb.'s confidence — втертися у чиєсь довір'я
3) очищати від черв'яків4) гнати глистів5) копати черв'яківworm out — вивідати, випитати; розвідати, довідатися про щось; відкараскатися, відчепитися; вижити, витіснити; зіпхнути
he wormed his partner out of the business — він примусив свого партнера залишити фірму; він витіснив свого партнера з комерційного підприємства
* * *I n1) зooл. хробак ( Lumbricus); глист, гельмінт; гусінь, личинка2) жалюгідне створіння, нікчемна людинаhe is a worm (of a man)! — який нікчема!
3) тex. черв'як, черв'ячний ґвинт; шнек; = worm pipe4) icт. змія; змій; дракон••to be food /meat/ for worms — бути мертвим
I am a worm today — я сьогодні не в своїй тарілці; мені сьогодні не по собі
II vtread on a worm and it will turn — пpиcл.= будь-якому терпінню настає кінець
1) повзти; пробиратися поповзом; вповзатиhe wormed his way [himself]through the bushes — він проповз між кущами; ( into) проникати, пробиратися; втиратися; примазуватися
to worm oneself into smb 's confidence — входити в довіру до кого-н.
2) очищувати від черв'яків ( клумбу); гнати глистів4) мop. тренцювати ( трос) -
2 отвязываться
отвязаться1) відвязуватися, відвязатися від чого. Лошадь -лась от яслей - кінь відвязався від ясел;2) (отделаться, избавиться) відвязатися, відкараскатися, відпекатися, відмогтися від кого, від чого, скараскатися, спекатися, (по)збутися, здихатися кого, чого. Едва от него -зался - насилу (ледві) відкараскався від нього (спекався, здихався його);3) (отстать) відчепитися, відкаснутися, відсахнутися, оступитися від кого. -жись (- житесь) от меня - відчепись (відчепіться), відкаснись (відкасніться) и т. д. від мене!* * *несов.; сов. - отвяз`аться1) відв'я́зуватися, відв'яза́тися2) см. отделываться 2)3) ( переставать надоедать) відчі́плюватися и відчіпля́тися, відчепи́тися -
3 отставать
отстать от кого, от чего1) (оставаться позади) зоставатися, зостатися (позаду) від кого, відставати, відстати, відстрявати, відстряти, відбиватися, відбитися від кого, (медлить) отягатися. [Ногу змуляв та й зостався від своїх, не міг зійти з ними. Ягня відбилось від отари (Гліб.). Він іде попереду, а я отягаюсь, отягаюсь, та як побіжу додому. З ним недобре молотити, бо відстає]. Стараться не -вать от кого - тягтися за ким. [За багачами тягнеться]. Мои часы -стают на пять минут от городских - мій годинник зостається (спізнюється) на п'ять хвилин проти міського. -вать от берега - відставати, відстати, відчалювати, відчалити від берега;2) (от дому, знакомых, друзей) відставати, відстати, відстрявати, відстряти від кого, від чого, відкидатися, відкинутися (від) кого, (від) чого, покидати, покинути кого, що, (отбиться) віднаджуватися, віднадитися від кого, від чого. [Хотіли гуртом купити ту землю і Павло був між нами, а тоді він від нас відстряв. Зовсім домівки відкинувся (віднадився від домівки)]. -стать (отвыкнуть) от чего - відкидатися, відкинутися, відцуратися чого и від чого, покинути, занехаяти що. [Відкинувсь від тютюну. Відцурався горілки. Покинув люльку = -стал от трубки)];3) (отделиться) відставати, відстати, відлипати, відлипнути, відтулятися, відтулитися, відсідатися, відсістися, (о мног.) повідставати, повідлипати и т. д. Штукатурка -стала - тинк повідставав (повідлипав). Корка у хлеба -стала - скоринка на хлібі відсілася. Дверь -стаёт - двері відходять;4) (отвязаться) відступатися, відступитися, уступатися, уступитися, відійти, відчепитися, відкаснутися, відсахнутися. Не -стану, пока вы мне не скажете - не відступлюся (не уступлюся, не відійду), поки ви мені не скажете. Пристал и не -стаёт - причепився і не відступається (не відходить). -стань от меня! - відчепись (відкаснись, відійди) від мене! Отставший - відсталий; (отклеившийся) відлиплий и т. д.* * *несов.; сов. - отст`атьвідстава́ти, відста́ти -
4 отцеплять
отцепить відчіплювати, відчепляти, відчепити що від чого, від кого. -нный - відчеплений. -ся - відчеплюватися, відчеплятися, відчепитися від кого, від чого.* * *несов.; сов. - отцеп`итьвідчі́плювати и відчіпля́ти, відчепи́ти и повідчі́плювати и повідчіпля́ти -
5 Подцепливать
и подцеплять подцепить1) (цеплять сысподу) підчеплювати, підчепляти, підчепити, причеплювати (и причепляти), причепити (з-підсподу, знизу);2) (ловко добыть) підхоплювати, підхопити, підчеплювати, підчепити. [Гарну жінку підхопив]. Срв. Подхватить;3) -пить (подтибрить, украсть) - підцупити, підчепити, підцобрити, запорвати що; см. Подтибрить. Подцеплённый -1) підчеплений;2) підхоплений;3) підцуплений, підчеплений. -ться -1) підчеплюватися, підчепитися, бути підчепленим;2) підхоплюватися, підхопитися, бути підхопленим. -
6 odczepić się
[одчепічь шіĕ]v.dk -
7 podczepić się
[подчепічь шіĕ]v.dk -
8 odczepić się
відчепитися -
9 odwalić się
1. відвалитися;2. відв'язатися, відчепитися (прост.) -
10 чезиль-
бути розв'язаним, відчіплятися, відв'язуватися, розв'язуватися, розпускатися, розпорюватися, відстати, відчепитися, відв'язатися У-СЛ, СК.
См. также в других словарях:
відчепитися — див. відчіплюватися … Український тлумачний словник
підчепитися — див. підчіплюватися … Український тлумачний словник
відчепитися — [в іджчеипи/тиес а] пл у/с а, е/пиес :а, е/пиец :а, е/пл ац :а; нак. пи/с а, п і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
підчепитися — [п іджчеипи/тиес а] пл у/с а, е/пиес :а, е/пиец :а, е/пл ац :а; нак. пи/с а, п і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
відчепитися — 1) (перестати набридати кому н., полишити когось у спокої), відв язатися, відкаснутися, відкараскатися 2) див. позбутися I … Словник синонімів української мови
відчепитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підчепитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відв'язуватися — уюся, уєшся, недок., відв яза/тися, яжу/ся, я/жешся, док. 1) Розв язуючись, відокремлюватися від чого небудь. || Звільнятися від прив язі, ставати вільним. 2) тільки док., перен. Перестати надокучати кому небудь, залишити когось у спокої;… … Український тлумачний словник
повідчіплятися — я/ється, я/ємося, я/єтеся і повідчі/плюватися, юється, юємося, юєтеся, док. Відчепитися (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; скрізь або в багатьох місцях) … Український тлумачний словник
визволятися — визволитися 1) (ставати вільним, здобувати собі свободу), звільнятися, звільнитися, розкріпачуватися, розкріпачитися, розкабалятися, розкабалитися 2) (звільнятися від когось / чогось небажаного, зайвого тощо), позбавитися, позбавлятися, збутися,… … Словник синонімів української мови
позбутися — I = позбуватися (кого чого звільнитися від когось / чогось небажаного, зайвого тощо), позбавитися, позбавлятися, збутися, збуватися, усунути, усувати (кого що), визволитися, визволятися (від кого чого), подолати (що), ліквідувати (що),… … Словник синонімів української мови
