-
1 відчайдушний
-
2 відчайдушний
1) (розпачливий, пройнятий відчаєм) desperate; despairing; hopeless2) ( безрозсудно сміливий) foolhardy, reckless, audacious -
3 відчайдушний
= відча́йний1) отча́янный; бесшаба́шный; залихва́тский; удало́й, уда́лый2) ( крайний по своим проявлениям) отча́янный3) ( очень плохой) отча́янный, отпе́тый ( неисправимый) -
4 відчайдушний
სასოწარკვეთილი -
5 запеклий
1) ( відчайдушний) desperate; foolhardy, reckless2) ( завзятий) inveterate, ( закоренілий) deep-rooted, engrained; ( упертий) obstinate, stubborn3) (жорстокий, лютий) fierce; furiousзапеклий ворог — mortal enemy, worst ( bitterest) enemy
-
6 відчайний
см. відчайдушний
См. также в других словарях:
відчайдушний — а, е. 1) Який нічого не боїться; хоробрий. || Пов язаний із ризиком; безрозсудно сміливий. 2) Який виражає відчай, пройнятий ним. 3) Гранично напружений. || Дуже сильний ступенем свого вияву … Український тлумачний словник
відчайдушний — [в іджчайду/шнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
відчайдушний — (який не знає страху, не боїться небезпеки), хоробрий, відважний, мужній, безстрашний, небоязкий, небоязливий, нелякливий, неполохливий, безбоязний, зухвалий … Словник синонімів української мови
відчайдушний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безшабашний — а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний … Український тлумачний словник
відчайдушність — ності, ж. Властивість за знач. відчайдушний 1), 3) … Український тлумачний словник
відчайдушно — Присл. до відчайдушний … Український тлумачний словник
відчайний — а, е, рідко. Те саме, що відчайдушний … Український тлумачний словник
гусарство — а, с. 1) збірн., розм. Гусари. 2) Молодецтво; безтурботний, відчайдушний спосіб життя … Український тлумачний словник
одф... — – одщ... див. відф... – відщ...; напр.: одфільтро/вувати, одфо/ркуватися, одхиля/ти, одхо/дити, одцвісти/, одцвіта/ти, одцура/тися, одчайду/шний, одча/лення, одчиня/ти, одшто/вхувати, одшумі/ти, одщебета/ти, одщепе/нець див. відфільтровувати … Український тлумачний словник
пробийголова — и, ч. і ж., розм. Відчайдушний бешкетник, призвідник сварок … Український тлумачний словник