відплата

См. также в других словарях:

• відплата — и, ж. Дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло; помста. || Сумний наслідок якихось нерозважливих вчинків тощо …   Український тлумачний словник

• відплата — (дія, учинок тощо у відповідь на заподіяне комусь зло), помста, відомста, мста; кара, розплата (за помилку), розрахунок, віддяка, порахунок; реванш, квитування (за поразку, невдачу, програш у чомусь) …   Словник синонімів української мови

• відплата — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs …   Литературная энциклопедия

• Украинская литература советского периода — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы Культура Литература · Музыка · Искусство · Кинематограф Кухня · Танец · Спорт Украинская …   Википедия

• віддяка — и, ж. 1) Винагорода за зроблену послугу і т. ін. 2) рідко. Те саме, що відплата …   Український тлумачний словник

• відсипщина — и, ж., заст. Відплата за що небудь зерном чи борошном …   Український тлумачний словник

• відслуга — и, ж. 1) Те саме, що відслужування. 2) Відплата, винагорода. 3) зах. Кінець служби …   Український тлумачний словник

• заплата — и, ж., розм. 1) Те саме, що плата. 2) Те саме, що відплата …   Український тлумачний словник

• кара — и, ж. 1) Суворе покарання, відплата за що небудь. || Катування. || Страта. •• [Чи/ста] ка/ра Бо/жа (Госпо/дня) уживається для вираження сильного незадоволення ким , чим небудь; горе, нещастя, напасть. 2) діал. Штраф …   Український тлумачний словник

• катюга — и, ч., зневажл. Збільш. до кат 1), 2). •• Катю/зі по заслу/зі зневажл. про лиху людину, яку спостигла відплата за її вчинки …   Український тлумачний словник