-
1 shore
1. n1) берег, узбережжяon shore — на березі, на суходолі
to come on shore — сходити на берег, висаджуватися
in shore — мор. а) біля берега; ближче до берега; б) у напрямі до берега
off shore — а) поблизу берега; б) на деякій відстані від берега; в) у відкритому морі
2) звич. pl земля, країна3) прибійна смуга4) підпірка, опора; кріплення; підкісshore commander — військ. командир десантного загону
shore dinner — рибний обід; обід з рибних страв
shore land — прибережна смуга, узбережжя
shore leave — амер., розм. увільнення на берег
shore loafer — мор., розм. цивільний
shore service — амер., мор. берегова служба
2. v1) сходити на берег2) спускати на берег3) вивантажувати4) пливти уздовж берега5) обрамляти6) підпирати (тж shore up)7) попереджати; погрожувати8) пропонувати3. past від shear* * *I n1) берег; узбережжя; pl земля, країна, берегII v2) спускати на берег; вивантажувати4) облямовуватиIII n; тех.підпора, підпірка; підкіс; кріплення; опораIV v( shore up) підпирати, підтримувати, кріпити; зміцнювати, укріплюватиV v; діал.1) попереджати, загрожувати2) пропонувати
См. также в других словарях:
відперти — відмовити [V] Відперти відповісти пояснене словом «відмовити». З уваги на багатозначність літературного «відмовити» слід було, на нашу думку, додати синонім «відповісти» або «заперечити», який би виключав двозначність, тим більше, що контекст, у… … Толковый украинский словарь
відперти — див. відпирати I … Український тлумачний словник
підперти — див. підпирати … Український тлумачний словник
підперти — [п ідпе/ртие] д іпру/, д і/преиш / д іпре/ш, д і/преимо/, д і/преитеи/ д іпреите/; нак. д іпри/, д іпр і/т … Орфоепічний словник української мови
відперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпирати — а/ю, а/єш, док., перех. Підперти що небудь (про багатьох); підперти багато чого небудь; підперти щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
відпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відперти 1), 2) … Український тлумачний словник
невідпираючий — а, е. Який не відпирає чого небудь, не може відперти … Український тлумачний словник
підпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підперти … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови