-
1 asocial
adjнегромадський; що порушує права та інтереси суспільства* * *a1) нетовариський, відлюдний, відлюдкуватий; неконтактний2) асоціальний; несумісний з інтересами суспільства -
2 dissociable
Iadj1) нетовариський, некомпанійський, відлюдкуватий2) несумісний, невідповідний, непідхожийIIadjвідокремлюваний* * *a2) несумісний, невідповідний -
3 offish
adj розм.1) відлюдний; нетовариський; замкнутий2) стриманий, холодний; манірний* * *a1) відлюдкуватий, нетовариський2) манірний, холодний, стриманий у поводженні -
4 uncommunicative
adjнетовариський, некомпанійський, відлюдкуватий; мовчазний* * *aнетовариський, неговіркий; некомунікабельний -
5 asocial
a1) нетовариський, відлюдний, відлюдкуватий; неконтактний2) асоціальний; несумісний з інтересами суспільства -
6 offish
a1) відлюдкуватий, нетовариський2) манірний, холодний, стриманий у поводженні
См. также в других словарях:
відлюдкуватий — рідко відлю/дькуватий, а, е. Який тримається, живе осторонь від людей, самітно … Український тлумачний словник
відлюдкуватий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
відлюдкуватість — рідко відлю/дькуватість, тості, ж. Властивість за знач. відлюдкуватий, відлюдькуватий … Український тлумачний словник
відлюдний — а, е. 1) Вільний від людей; безлюдний. 2) Далекий від інших населених пунктів; віддалений. 3) Те саме, що відлюдкуватий. 4) церк. Який зрікся людей, живучи в цілковитій самітності … Український тлумачний словник
відлюдькуватий — див. відлюдкуватий … Український тлумачний словник
вовкуватий — а, е. Похмурий, понурий. || Відлюдкуватий … Український тлумачний словник
вовкулакуватий — а, е. Відлюдкуватий … Український тлумачний словник
дикий — а, е. 1) Який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений, на відміну від свійського (про тварин). || Який росте без втручання людини, некультивований, на відміну від садового, городнього (про рослини). || Не оброблений… … Український тлумачний словник
нелюдимий — а, е. 1) Який уникає спілкування з людьми, любить самітність; відлюдкуватий. 2) На якому чи в якому немає людей (про місцевість, край і т. ін.); безлюдний … Український тлумачний словник
дикий — I (про тварин, які живуть на волі), неприручений; здичавілий, здичілий (про свійських тварин) Пор. бездомний II ▶ див. відлюдкуватий, глухий I, 3), дикорослий, неймовірний I … Словник синонімів української мови
замкнений — (який неохоче спілкується з іншими), замкнутий, нетовариський, малотовариський, відлюдкуватий, мовчазний; потайний (який неохоче ділиться своїми думками, настроєм тощо) … Словник синонімів української мови
