-
1 оживать
ожить оживати, ожити, відживати(ся), віджити, прокидатися, прокинутися, сов. відживіти, (о многих) пооживати, повідживати. [Оживають десь у грудях свіжі струмочки, підводяться зів'ялі надії (Васильч.). Весною усе відживається знов (Л. Укр.). Чує Марина, що вона оживає, молодіє, одходить (Неч.-Лев.)]. В нём -ло подавленное чувство - в ньому прокинулося приспане почуття.* * *несов.; сов. - ож`итьожива́ти, ожи́ти и поожива́ти, віджива́ти, віджи́ти и повіджива́ти, несов. ожива́тися, віджива́тися -
2 отживать
отжить1) (умереть) відживати, віджити свій вік (своє), умерти, (о мног.) померти, повмирати. [Я вже віджив своє, пора й умирати]. -жили отцы, -живём и мы - померли батьки, помремо й ми;2) (одряхлеть) відживати, віджити, застарюватися, застарітися, перестарюватися, перестарітися. Срв. Одряхлеть. -вший - застарілий, перестарілий, віджилий. -лый - віджитий. [Застарілі форми життя. Давно віджиті звичаї]. Человек -вший свой век (одряхлевший, отжилой) - збуй-вік, збудь-вік. [Якщо баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; і на діда: збуй-вік];3) (свой срок службы) вибувати, вибути, вислужувати, вислужити; (за взятые деньги) відслужувати, відслужити. -жить (в помещении) - вижити;4) -жить кого от себя - спекатися, збутися кого.* * *несов.; сов. - отж`итьвіджива́ти, віджи́ти -
3 поправляться
поправиться1) поправлятися, поправитися, бути поправленим, лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, підправлятися, підправитися, бути підправленим и т. д.; см. Поправлять. Мостовая -ляется - брук лагодиться, підправляється;2) (производить у себя ремонт, исправления) лагодитися, полагодитися, підправлятися, підправитися, облагоджуватися, облагодитися. [Повітка похилилась на-бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці (Неч.-Лев.)];3) (поправлять свои дела) підправлятися, підправитися, підмагатися, підмогтися, підживати(ся), піджити(ся), підживлятися, підживитися;4) підправлятися, підправитися, поправлятися, поправитися, (выздоравливать) видужувати, видужати, одужувати, одужати, вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, відходити, відійти, виходжуватися, виходитися, оклигувати, оклигати и оклигнути, відживати(ся), віджити(ся), (о мног.) попідправлятися, повидужувати, поодужувати, повичунювати и т. д. [Синицю хоч і в пшеницю, дак не поправиться (Борз.). Жита після дощу трохи попідправлялися (Харк.)]. Здоровье его -ляется - здоров'я його поправляється, підправляється, кращає. Больной -ляется - хорий видужує, одужує, вичунює, очунює, відживає(ться), відходить. Он долго не -лялся, не мог -виться после своей болезни - він довго не одужував (не видужував, не очунював и т. д.), він довго не міг одужати, видужати, очуняти, вичуняти, відійти, оклигати, оздоровіти після своєї х(в)ороби. [Мендель помалу видужував, але не було надії, щоб міг прийти до давнього здоров'я (Франко). Зінько наче й одужував, але вельми помалу (Грінч.). Очунюю потроху, ходжу з палицею (Васильч.). Ти одживешся на Вкраїні (Л. Укр.). Параска потроху оклигувала, та дуже помалу (Грінч.)];5) поправлятися, поправитися. Он сказал одно слово вместо другого, но тотчас -вился - він сказав був одно слово замість другого, але зараз-же поправився.* * *несов.; сов. - попр`авиться1) поправля́тися, попра́витися; ( в сказанном) виправля́тися, ви́правитися2) ( поправлять своё здоровье) поправля́тися, попра́витися; диал. підправля́тися, підпра́витися и попідправля́тися; ( выздоравливать) виду́жувати, ви́дужати, оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, очу́нювати, очу́няти, диал. окли́гувати, окли́гати, окли́гнути3) ( полнеть) повні́шати, поповні́шати, гла́дшати, погла́дшати4) ( похмеляться) похмеля́тися, похмели́тися5) страд. (несов.) поправля́тися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися; виправля́тися; вправля́тися -
4 воскресать
воскреснуть воскресати, воскреснути, оживати, ожити (оживіти), відживати(ся), віджити (відживіти). [Чоловік відживіє, діждавшися сонячного дня (М. Вовч.). Відживають муки в душі (Франко)]. Воскресший - воскреслий.* * *рел., перен.; несов.; сов. - воскр`еснутьвоскреса́ти, воскре́снути, ожива́ти, ожи́ти -
5 заживать
зажить1) гоїтися, загоюватися, загоїтися, безл. затягати, затягнути, (о мног.) позагоюватися, позатягати. [Рана загоїлася. Уже рани позатягало]. До свадьбы -вёт - загоїться, поки весілля скоїться;2) (заработать в найме) заживати, зажити, заробити. [Скільки це вже я в вас грошей зажила?];3) (отживая уплаченные деньги) відживати, віджити; (отслуживая взятый долг) відслужувати, відслужити, відбувати, відбути, відробляти, відробити;4) -жить - зажити. -вём во всю - заживемо на всю губу. -жить домом - зажити своєю господою (домівкою), на власній господі. -вать чужой век - чужий вік заживати. Заживший (о ране) - загоєний. Зажитой - зажитий, зароблений и т. д.* * *I несов.; сов. - заж`ить( о ране) го́їтися и заго́юватися, -го́юється, заго́їтися и мног. пого́їтися и позаго́юватися, зажива́ти, зажи́ти, -живе́ и мног. позажива́тиII несов.; сов. - заж`ить1) ( зарабатывать) заробля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш; диал. зажива́ти, зажи́ти2) ( отрабатывать взятые деньги) відробля́ти, відроби́ти; ( возмещать службой) відслу́жувати, -жую, -жуєш, відслужи́ти, -служу́, -слу́жиш -
6 изживаться
изжиться виживати, вижити свій вік, відживати своє, віджити своє, переживатися, пережитися, самого себе перебувати, перебути, гаснути, переводитися, перевестися, (истощаться) вичерпуватися, вичерпатися. [Ті звичаї уже вижили свій вік (віджили своє): тепер постають нові (М. Грінч.). Давні, ніби непохитні ідеали вже давно себе перебули, і час їх до архіву здавати (Крим.). У нас здавня ведеться, що хто багатий, то той розумніший; воно тепер уже трохи гасне, але таки ще не зовсім (Звин.). Це вже переводиться (Звин.)].* * *1) (исчезать, уничтожаться) викорі́нюватися, -нюється, викоріня́тися, віджива́ти своє́, віджи́ти (-живе́) своє́2) страд. зжива́тися, збува́тися; викорі́нюватися, викоріня́тися, збува́тися, позбува́тися; пережива́тися; перебува́тися -
7 крепнуть
1) (становиться крепче, сильнее) міцні(ша)ти, зміцнятися, дужчати, дужати, в силу вбиватися, набирати(ся) сили, зростати на силах, кріпшати, кріпнути, потужніти, підживати, дебелішати. [Горпина стає сміліша, голос міцніє (Франко). Словесна творчість міцнішає й дужчає (Єфр.). Збирається сила, росте, зміцняється (Коцюб.). Згуки дужчали, виростали, потужніли (Корол.). Життя дома заспокоїло хлопця і він видимо дебелішав (Яворн.). Саме тоді починав у силу вбиватись революційний рух (Єфр.)]; (о морозе, ветре) дужчати, кріпшати, (о спиртных напитках) міцні(ша)ти, кріпшати;2) (после болезни) дужчати, здоровіти, здоровшати, сили набиратися; у силу вбиватися, остербувати, оклигувати;3) (делаться тверже) тужавіти, тугшати, тверднути, твердішати. [Масло твердне (тужавіє) на морозі (Київщ.). Грязь від морозу тугшає (Сл. Гр.)].* * *міцні́ти, міцні́шати, става́ти сильні́шим, крі́пшати, крі́пнути; (становиться сильнее, выздоравливать) ду́жчати, става́ти ду́жчим; ( после болезни) здорові́ти, здоро́вшати, здорові́шати; ( укрепляться) змі́цнюватися, зміцня́тися -
8 оживляться
оживиться оживати, ожити, відживати, віджити, жвавіти, пожвавіти, ожвавитися. Глаза -вились - очі заграли.* * *несов.; сов. - ожив`иться1) ( возвращаться к жизни) оживля́тися и ожи́влюватися, оживи́тися, відживля́тися, відживи́тися2) ( становиться оживлённее) пожва́влюватися, пожва́витися, жваві́шати, пожваві́шати, оживля́тися, оживи́тися; живі́шати, поживі́шати3) строит. (несов.) оживля́тися, ожи́влюватися, відживля́тися; оживля́тися, підживля́тися; пожва́влюватися, оживля́тися; оживля́тися, відно́влюватися, відновля́тися -
9 похожий
на кого на что схожий, похожий на кого, на що, підхожий, поді[о]бний до кого, до чого. [Він був схожий з виду на матір (Н.-Лев.). Сама на себе не схожа стала, така журба її бере (Рудч.). Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти (Г. Барв.). Оттакі й підхожі думки плутались у кожного в голові (Грінч.). Все здавалось чужим, чудним, не подібним до того, що було вчора (Коцюб.)]. Портрет не -хож на оригинал - портрет не схожий на оригінал. Они -жи друг на друга - вони схожі один на одного (поміж собою), вони підхожі, подібні один до одного. -жий как вылитый, как две капли воды - схожий, як викапаний, достоту схожий, достотній, чистий, чистісінький. [Син - викапаний (чистий, достотній) батько. Достоту на брата схожий]. Бывать, быть -жим на кого, на что - підходити до кого, до чого, скидатися, подобати, походити на кого, на що; см. II. Походить. [Чоловік до чоловіка бува підходить. День на день і ніч на ніч не скидається (Васильч.). Походить на те, ніби-то акція - гроші? (Кониськ.)]. Родиться, оказаться -жим на кого - уродитися, удатися, вийти в кого, викинутися в кого и на кого, скинутися, здатися на кого. [Чорт її знає, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). Удався я, мабіть, у того пращура свого, у Савлука козака (М. Вовч.). Ні один син не викинувсь на батька (Херс.). Така і повненька, і біла і рум'яна, чорноока, чорнобрива, як мати, і на норов трохи скинулась на неї (Мирн.). Ні, гарний був Мазепа мій, а ти так здавсь на чорта злого (Греб.)]. Стать на человека (на людей) -жим - вилюдніти. [Між товариством став він скоро відживати, став виявляти здібності до вчення, осмілів, вилюднів, як кажуть (Васильч.)]. Похоже на это, на то - підхоже до цього, до того; скидається на це, на те. [Це тільки трошки на правду скидається, а більш до брехні підхоже]. Это ни на что не -же - це вже не знати що.* * *( на кого-что) схо́жий (на кого-що), поді́бний (до кого-чого)
См. также в других словарях:
відживати — а/ю, а/єш, недок., віджи/ти, иву/, иве/ш; мин. ч. віджи/в, жила/, жило/; мн. віджили/; док. 1) Закінчувати своє життя, існування; відмирати. Відживати своє. 2) Ставати знову живим; оживати. 3) перен. Виникати, з являтися знову (про почуття, думки … Український тлумачний словник
підживати — I а/є, недок., піджи/ти, иве/, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. II а/ю, а/єш, недок., піджи/ти, иву/, иве/ш, док. 1) розм. Те саме, що піджина/тися. 2) рідко. Збільшуватися, прибувати … Український тлумачний словник
відживати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підживати — 1 дієслово недоконаного виду загоюватися розм. підживати 2 дієслово недоконаного виду ставати багатшим; збільшуватися розм … Орфографічний словник української мови
оживати — I = ожити 1) (відновлювати життєві сили), воскресати, воскреснути, відживати, віджити, відживлятися, відживитися, підживлюватися, підживлятися, підживитися, підноситися, піднестися (зі сл. душею , духом , душею й тілом ) 2) (про природу… … Словник синонімів української мови
піджити — I див. підживати I. II див. підживати II … Український тлумачний словник
відживаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до відживати … Український тлумачний словник
відживлятися — я/юся, я/єшся, недок., відживи/тися, ивлю/ся, и/вишся; мн. віджи/вляться; док., рідко. Те саме, що відживати 2); оживати … Український тлумачний словник
віджити — див. відживати … Український тлумачний словник
одж... — див. відж...; напр.: оджа/лувати, оджахну/ти, оджива/ти, оджо/вувати і т. ін. див. віджалувати, віджахнути, відживати, віджовувати і т. ін … Український тлумачний словник
гоїтися — (про пошкодження на тілі виліковуватися), загоюватися, загоїтися, заживати, зажити; підживати, піджити, присихати, присохнути, присхнути (про початок гоєння рани); підгоюватися, підгоїтися (трохи, частково); затягуватися, затягатися, затягтися,… … Словник синонімів української мови