-
1 вчинить
-
2 вчинить
ρ.σ.μ., παθ. μτχ. παρλθ. χρ. вчиненный, βρ: -нен, -нена, -нено παλ. παρουσιάζω, κάνω•вчинить иск κάνω αγωγή, ενάγω.
-
3 вчинить
сов. см. вчинять -
4 вчинить
сов.вчини́ть иск юр., уст. — plantear una demanda, demandar vt
* * *vlaw. entablar pleito, incoar pleito, poner pleito, seguir pleito -
5 вчинить
вчини́ть иск юр. уст. — intenter une action civile
-
6 вчинить
вчини́ть иск юр. уст. — intenter une action civile
-
7 вчинить
-
8 вчинить
-
9 вчинить иск
1) Law: bring an action, sue upon2) Accounting: sue -
10 вчинить иск по делу о гражданском правонарушении
General subject: bring an action in tortУниверсальный русско-английский словарь > вчинить иск по делу о гражданском правонарушении
-
11 вчинить иск
vlaw. accionar, deducir una acción, demandar, dirigir una acción, dirigir una acción contra alguien, dirigir una acción judicial, ejercer una acción, ejercitar, ejercitar una acción, entablar acción, entablar una acción, establecer juicio, establecer una acción, incoar pleito, intentar acción, intentar una acción, interponer demanda contenciosa, libelar, plantear demanda, plantear una demanda, presentar demanda, proceder v, seguir pleito -
12 вчинить иск
to sue -
13 заявить иск (предъявить , вчинить , возбудить)
Law: bring an action, enter an action, lay an actionУниверсальный русско-английский словарь > заявить иск (предъявить , вчинить , возбудить)
-
14 вчинять / вчинить
vgener. (иск) algatama -
15 вчинять
вчинитьвчинять иск юр. уст. — bring* an action
-
16 заявить иск
Law: (предъявить, вчинить, возбудить) bring an action, (предъявить, вчинить, возбудить) enter an action, (предъявить, вчинить, возбудить) lay an action, take an action -
17 иск
кому и к кому позов (р. позову и пофзву) на кого. Гражданский иск - цивільний позов. Встречный иск - супротивний, стрічний, зустрічний позов. Пред'являть, пред'явить (вчинить) иск кому - закладати, закласти, заложити позов на кого, розпочинати, розпочати позов із ким, позивати, запізвати кого, позиватися з ким (судиться). Передача -ка - передавання, передача позву. Соединение -ков - з'єднання, сполучення позвів (Правн. Сл.). Добиться чего-н. -ком - випозивати щось. [Позивай його, може випозиваєш хоч третю частину (Звин.)]. Получить по -ку - дістати від позву. Отказать в -ке - відмовити на позов. Приостановление -ка - припинення позву.* * *юр.по́зов, -увозбужда́ть, возбуди́ть \искк про́тив кого́ — дава́ти, да́ти (подава́ти, пода́ти) по́зов на ко́го, учиня́ти, учини́ти по́зов про́ти ко́го
предъявля́ть \искк кому́ — см. предъявлять 2)
-
18 каждый
1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).* * *ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)\каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́
\каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні
-
19 вчинять
-
20 вчинять
ρ.δ.βλ. вчинить.
См. также в других словарях:
ВЧИНИТЬ — ВЧИНИТЬ, вчиню, вчинишь, совер. (к вчинять), что (офиц. устар.). Предъявить. Вчинить иск. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВЧИНИТЬ — ВЧИНИТЬ, ню, нишь; нённый ( ён, ена); совер.: вчинить иск кому (устар.) предъявить иск. | несовер. вчинять, яю, яешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
вчинить — начать, предъявить Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
вчинить иск — подать в суд Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
вчинить иск — B/A гл см. Приложение II см. вчинить … Словарь ударений русского языка
Вчинить — сов. перех. устар. см. вчинять Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
вчинить — вчинить, вчиню, вчиним, вчинишь, вчините, вчинит, вчинят, вчиня, вчинил, вчинила, вчинило, вчинили, вчини, вчините, вчинивший, вчинившая, вчинившее, вчинившие, вчинившего, вчинившей, вчинившего, вчинивших, вчинившему, вчинившей, вчинившему,… … Формы слов
вчинить — вчин ить, н ю, н ит … Русский орфографический словарь
вчинить — B/A гл см. Приложение II вчини/ть и/ск вчиню/ вчини/шь вчиня/т вчинённый A/B пр; 245, 254 см … Словарь ударений русского языка
вчинить — в/чин/и/ть … Морфемно-орфографический словарь
ВЧИНЯТЬ — ВЧИНЯТЬ, вчинить что, церк. вмещать, включать куда по чину, сану; учинять, устраивать, учреждать в порядке. | Всего этого в колбасу, в гранату, не вчинишь, не вобьешь, начиняя ее. | Вчинить дежу, тесто, ряз. поставить или растворить тесто, квашню … Толковый словарь Даля
