-
1 вступити
= вступати -
2 вступити
см. вступати -
3 вступити
wstupytyдієсл.wstąpić, zajść -
4 вступити
злучацьзлучыцьяднаццаяднаць -
5 вступити у володіння
Українсько-англійський юридичний словник > вступити у володіння
-
6 вступати
= вступити1) ( входити) to enter; ( про війська) to march in ( into)2) ( ступати) to step (in)3) ( розпочинати) to enter ( into), to startвступати в бій — to join battle, to come to action; to engage in battle
вступати в боротьбу (за щось) — to engage in a struggle ( for); ( з кимсь) to come into conflict ( with)
вступати у війну — to go to war ( with), to levy war, to declare war
вступати в свої права — to come into one's own; to assert oneself
вступати в силу — to come into force, to take effect
вступати в суперечність — to collide ( with), to come into conflict ( with)
вступати на шлях (чого-небудь) — to embark on the path (of), to take the path (of)
4) ( до організації) to join, to become a member (of)вступати в члени (чого-небудь) — to become a member (of); to join
вступати у володіння — to take possession of, to assume possession of property, to enter (up)on property
вступати на престол — to mount ( to come to) the throne
-
7 виклик
ч1) (знак, сигнал) callвиклик команди комп. — instruction fetching
2) ( вимога з'явитися) summons; (до суду тж.) subpoena3) ( пропозиція вступити в боротьбу) challenge; defianceкинути виклик — to challenge, to defy
-
8 зіткнутися
1) ( доторкнутися) to be contiguous (to), to be adjacent (to), to touch2) ( наткнутися) to collide ( with), to come into collision ( with); ( вступити у протиріччя) to clash ( with), to conflict ( with)3) ( несподівано зустрітися) to run ( into), to bump ( into), to encounter4) ( мати справу) to come across -
9 престол
ч1) throneвступити на престол — to come to the throne, to ascend the throne
2) церк. altar, communion table, table -
10 реакція
жreaction; ( відгук) responseреакція на запит комп. — inquiry answer
реакція обміну хім. — metathesis
захисна реакція (організму) — ( the body's) defence mechanism
ланцюгова реакція фіз. — chain reaction
вступити в реакцію хім. — to react
-
11 школа
ж1) ( навчальний заклад) school; ( будинок) schoolhouseвища школа — higher school; university, college; higher education
початкова школа — primary ( elementary) school
середня школа — secondary school; амер. high school
вечірня школа — evening school, night school, night-school
школа бізнесу — business ( commercial) school, school of business
закінчити школу — to finish school, to leave school
2) (набування знань, досвіду) schooling, training, schoolпройти хорошу школу — to get systematic training, to be well trained; to gain wisdom by experience
3) ( науковий напрямок) trend, school4) с.-г., див. шкілка -
12 екзистенціалізм
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ ( від лат. existentia - існування) - один із найвпливовіших напрямів світової філософії XX ст. Формування екзистенційного способу мислення пов'язане з творчістю датськ. філософа К'єркегора, який асоціює зміст слова "екзистенція" зі специфічно людським способом існування - адже лат. етимологія цього слова вказує на дії, пов'язані з порушенням сталості, певних меж чи норм просторово-часової наявності речей, процесів, явищ. Людина - єдина істота у світі, в діяльності якої результат дії, її ідеальна мета випереджає саму дію, тобто природне причинно-наслідкове відношення ніби "перевертається". Проте, щоб таке "перевертання" стало можливим, людина має вступити у безпосередній контакт і з майбутнім (із тим, що ще не є наявним), і з минулим (із тим, що вже не є наявним). Тілесно, подібно до будь-якої природної речі (тіла), людина не може реально переміститися ані в майбутнє, ані в минуле. Але, на відміну від природних речей (тіл), людина має крім свого природного (біологічного) тіла, ще й таку неприродну (замежову відносно власної тілесності) властивість, як дух. Саме духовно (ідеально), у своїй уяві людина здатна будь-коли "перенестись" у будь-яку мить майбутнього чи минулого часу, тобто людина може безпосередньо контактувати не лише з наявною дійсністю (необхідно їй даною), а й комунікувати з невичерпним "морем" можливостей, серед яких вона спроможна вільно обирати будь-яку їй потрібну Ц. е означає, що реальні детермінанти власне людської життєдіяльності перебувають здебільшого за межами людського "тілесного" світу ("сущого") і здійснюють свою детермінацію через духовний (замежовий щодо "тілесного") світ людського існування - екзистенцію К. рім філософії К'єркегора джерелами Е. можна вважати кордоцентричні інтенції Реформації (нім. пієтизм, франц. янсенізм тощо), кордоцентричну філософію укр. бароко і необароко (Сковорода, Гоголь, Шевченко, Юркевич та ін.), нім. романтизм, "філософію життя", феноменологію Гуссерля та ін. Класичні школи Е. виникають у 20-ті рр. XX ст. у Німеччині (Гайдеггер, Ясперс), у 30-ті рр. у Франції (Сартр, Марсель, Камю, Мерло-Понті та ін.). Істотним є вплив Е. у XX ст. також на розвиток філософії в Іспанії (Унамуно, Ортега-і-Гассет), в Рос. імперії (Бердяєв, Шестов), в Італії (Аббаньяно, Пачі), в Ізраїлі (Бубер), в Африці (т. зв. "негритюд" Сенгора), в Японії (Нісида), у араб, країнах (Бадаві, Тизині) та ін. Завдяки центральній категорії Е. - "екзистенції" (звідки й назва напряму), людська особистість постає з боку свого унікально-неповторного існування, що робить її недосяжною для логіко-раціонального осягнення. Раціоналістична методологія через загальність виявляється несумірною з особистісною (неповторно-унікальною) специфікою екзистенції. Укоріненість екзистенції у замежовому щодо природного буття світі духовності робить її принципово "несхоплюваною" для раціональної методології - наявним "небуттям буття", конкретним "ніщо", реальним ґрунтом творчого постання у світі результатів вільного (і водночас відповідального) вибору, а не стихійного плину світової інертності.І. Бичко -
13 Сковорода, Григорій Савич
Сковорода, Григорій Савич (1722, с. Чорнухи Полтавської обл. - 1794) - укр. філософ, письменник. Народився в козацькій родині. Закінчив сільську школу, після чого у роках 1734-1741, 1744 - 1745 та 1751 - 1753 навчався у КМА, де здобув ґрунтовну, в т.ч. й філософську освіту. У 1745 - 1750 рр. С. разом з посольською місією генерал-майора Вишневського відвідав Токай (Угорщина), Офен (Буду), Пресбург (Братиславу), Відень, імовірно Італію та Німеччину. Повернувшись в Україну, од 1753 р. викладав поетику у Переяславському колегіумі. Застосований С. новий метод навчання й виховання, що полягав в індивідуальному підході до своїх учнів з метою виявлення і плекання їхніх вроджених здібностей, спричинився до ускладнення його стосунків з єпископом Никодимом Стрибницьким та до звільнення з колегіуму. У 1757 - 1759 рр. С. працює домашнім учителем у дідича Степана Томари, у 1765 - 1766 рр. викладає у Харківському колегіумі. Впродовж цього часу подорожує до Москви, пішки обходить усю Слобідську Україну, 1764 р. відвідує Київ, де відмовляється від пропозиції ченців Києво-Печерської лаври вступити до монастиря. Зрештою залишає викладацьку працю в Харківському колегіумі і обирає життя мандрівного філософапроповідника. Філософія С. належить до загальноєвропейської філософської традиції і водночас є закономірним наслідком розвитку укр. думки XVI - XVIII ст. У його спадщині присутні ідеї Античності, патристики, нім. містицизму Ч. астково відчувається вплив Вольфа, Спінози, Мальбранша. Очевидним є тяжіння С. до укр. містичної традиції у філософії, що виявилося, зокрема, у вченні про духовне Преображення людини; про життя в істині. Характерними рисами філософії С. є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. Засадничою є концепція про дві натури і три світи, найважливішою проблемою - проблема людського щастя З. гідно з концепцією С. про дві натури і три світи, світ складається з двох натур - видимої і невидимої, зовнішньої і внутрішньої, тварі й Бога. Вчення про дві натури пов'язане з концепцією про три світи, яка все існуюче поділяє на три види буття, або світи - великий (макрокосмос), малий (мікрокосмос) і символічний - Біблія. Шлях пізнання невидимої натури - Бога через пізнання людиною самої себе, своєї "внутрішньої людини", на думку С., можливий і єдино правильний. Це переконання ґрунтується на засадничій тезі його філософії про паралелізм у структурі трьох світів: макро-, мікрокосмосу і Біблії. Виходячи з неї, С. вважав "внутрішню людину" водночас індивідуальною й надіндивідуальною (космічною). Людське самопізнання дає змогу пізнавати внутрішні закони буття зовнішньої природи, а розшифровування біблійної символіки водночас із відчайдушною боротьбою людини із власною "злою волею" скеровує її на правильний шлях пошуку Бога - невидимої натури, тобто істини і добра. Розв'язання проблеми щастя С. бачить через нове народження людини, що має ознаки містичного переображення, розкриття її божественної суті, виявлення закладеного у неї Богом таланту, що забезпечуєш, зрештою, працю за покликанням. С. був переконаний, що духовне відродження людей, здійснення ними спорідненої праці автоматично призведуть до злагодженого функціювання суспільства. Філософії С. властиве зосередження на людинознавчій, етико-гуманістичній проблематиці, акцентування і піднесення в людині її духовної першооснови.[br]Осн. тв.: "Наркіс. Розмови про те: пізнай себе" (1798); "Вступні двері до християнської добронравності" (1806); "Байки харківські" (1837); "У богий жайворонок" (1837); "Боротьба архистратига Михаїла з сатаною, про це: легко бути добрим" (1839); "Сад божественних пісень" (1861); "Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (товариська розмова про душевний мир)" (1894); "Розмова, названа алфавіт, або буквар миру"; "Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона Алківіадська" (1894); "Вдячний Єродій" (1894); "Суперечка біса з Варсавою" (1912); "Діалог. Назва його - потоп зміїний" (1912) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Сковорода, Григорій Савич
См. также в других словарях:
вступити — Вступить вступити (3) 1. Войти в пределы чего л.: Въстала обида въ силахъ Дажь Божа внука. Вступила дѣвою на землю Трояню... 19. Но и Михаилъ мних и тъ брат Петровъ, съ тщаниемь хотя Блъгарскую власть приати, въступи сам в Болгарскыи град... Хрон … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
вступити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} обуться … Словарь церковнославянского языка
вступити — див. вступати I … Український тлумачний словник
вступити — див. уступати … Словник синонімів української мови
вступити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посваритися — (вступити у сварку, у суперечку з кимсь), розсваритися, погриматися, погризтися, погиркатися, полаятися; розбрататися (про близьких друзів) Пор. сваритися I … Словник синонімів української мови
потикатися — вступити в сутичку з ворогом або в бій; зіткнутися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
закрутити голову — вступити в любовні стосунки … Словник лемківскої говірки
Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
Стена (журнал) — Значимость предмета статьи поставлена под сомнение. Пожалуйста, покажите в статье значимость её предмета, добавив в неё доказательства значимости по частным критериям значимости или, в случае если частные критерии значимости для… … Википедия
движениѥ — ДВИЖЕНИ|Ѥ (54), ˫А с. 1.Движение; колебание: абьѥ прости станѩхѹ б҃иѥмь движениѥмь стѹхи˫а (κινήσει) ГА XIII–XIV, 27г; и ту лежаше множьство болѩщихъ… чающе движень˫а водѣ. Ан҃глъ бо Г(с)нь, приходѩ, възмущаше воду. і по възмущеньи первоѥ влѣзыи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)