Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

волости

  • 1 расширение города в соседние волости

    n

    Русско-эстонский универсальный словарь > расширение города в соседние волости

  • 2 урбанизация соседних с городом волостей, сопровождающаяся переездом людей из города в эти волости

    n

    Русско-эстонский универсальный словарь > урбанизация соседних с городом волостей, сопровождающаяся переездом людей из города в эти волости

  • 3 житель волости

     pitäjäläinen

    Русско-финский словарь > житель волости

  • 4 жительница волости

     pitäjäläinen

    Русско-финский словарь > жительница волости

  • 5 относиться

    отнестись
    1) відноситися, віднестися;
    2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];
    3) см. Обращаться к кому;
    4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];
    5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`ись
    1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися
    2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати
    3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти
    4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися
    5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися
    6) несов. мат. відно́ситися
    7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися
    II
    (сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися

    Русско-украинский словарь > относиться

  • 6 видный человек

    adj
    colloq. (значительный устар.) dižmanis, (значительный устар.) lielmanis (напр., в своей волости)

    Русско-латышский словарь > видный человек

  • 7 лопатка

    1) (для копанья, пересыпанья и т. п.) лопатка; (для мешанья теста или съедобного месива) копистка, копистник (-ка); (у горшечников: для размеш. глины) лопар (-ря), весло; (для выравнивания боков скирды) забійня. [Дай-но їм лопатки, най вдень лагодять окопи навколо волости (Коцюб.)]. -ка железная - залізна лопатка, заступець (-пця), рискалик (-ка). -ка ложкообразная, снеговая - лопатка ложкувата, снігова;
    2) (для правки косы) клепачка, клепач (-ча), (с просмоленным носком) мантачка;
    3) (у штукатуров, каменщиков) кельма, кельня, лопатка; (для шпадлёвки) шпаґля;
    4) (в водяных колёсах) лопать (-ти), лопатка;
    5) (стручок гороха) лопатка. [Уже горох почав у лопатки вбиватися (Київщ.)];
    6) анат. - лопатка, ширококість (-кости). Бежать, дуть во все -ки - бігти на всі заставки, чим дуж, з усієї сили;
    7) архит. - пілястер (-тра).
    * * *
    1) уменьш. лопа́тка
    2) анат. лопа́тка

    Русско-украинский словарь > лопатка

  • 8 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 9 особа

    особа, персона. Коронованная -ба - вкоронована особа (голова). Важная -ба - поважна особа, велика персона, достойник, (иронически) важниця, маця, велике цабе, велика цяця. [Якесь велике цабе до волости приїздило]. Своею -бою - своєю особою (персоною), власною особою (персоною).
    * * *
    осо́ба; ( персона) персо́на; ( по дозрительная личность) диал. поя́ва

    Русско-украинский словарь > особа

  • 10 приписывать

    приписать
    1) приписувати, приписати, дописувати, дописати, (во множ.) поприписувати, подописувати що до чого. -сать несколько слов в чьём-л. письме - приписати, дописати, додати декілька слів у чиєму листі;
    2) (причислять по спискам кого, что куда, к чему) приписувати, приписати кого, що куди, до чого, записувати, записати кого, що до чого, кого в що, писати кого в що, приділяти, приділити кого, що куди, до чого, (во множ.) поприписувати кого що куди, до чого, позаписувати кого в що и до чого и т. д. [Ото- ж і поприписувано тих мандрованих та мертвого, щоб більше було людей (Грінч.). Приділили наше село вже до иншої волости (Чигир. п.)];
    3) кому или чему-н. что-н. - приписувати, приписати кому, чому що, надавати, надати кому чого и що, накидати, накинути кому що, (относить что к чему, на счёт чего) складати, скласти що на що, ставити, поставити на карб чому що, закарбувати що на що. [Обробку їх під заголовком «Іліяда» та «Одисея» приписано сліпому співцеві Гомерові (Єфр.). Нема в Садієвих писаннях того речення, яке накидає Садієві Пушкин (Крим.). Ідеалізує їх і надає їм такі нереальні ознаки (Крим.). Свою мимовільну дрож і тривогу він складав на змученнє і ослабленнє тіла (Франко). Макар не міг не помітити, що посувається він таки хутенько, і похопився закарбувати це на свою доброчинність (Корол.)]. Победу эту -вают его храбрости - перемогу цю приписують його хоробрості. Следует -сать это случаю, небрежности - треба це скласти на випадок, на недбалість. Приписанный -
    1) приписаний, дописаний;
    2) приписаний, записаний, приділений куди, до чого;
    3) приписаний, наданий кому, чому, накинутий кому, поставлений на карб чому, закарбований на що.
    * * *
    несов.; сов. - припис`ать
    припи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; ( дописывать) допи́сувати, дописа́ти и подопи́сувати

    Русско-украинский словарь > приписывать

  • 11 великое множество

    (кого, чего)
    great number (lots) of smb., smth.

    Ярмарка располагалась прямо в поле... На неё сходилось и съезжалось великое множество людей чуть ли не со всей Осельской волости. (М. Исаковский, На Ельнинской земле) — The fair was held in the field... Lots of people came to it from all over the volost.

    Русско-английский фразеологический словарь > великое множество

  • 12 волость

    волость

    Эр кочкышым ыштымеке, Андрийлан пӱтынь волость мучко каяш логале. Я. Ялкайн. После завтрака Андрею пришлось ехать по всей волости.

    Марийско-русский словарь > волость

  • 13 галун

    галун

    Шӧртньӧ галун золотой галун.

    Волость гыч толшо урядникат оҥысо галунжо-влак дене волгалт шоген. В. Шишков. И приехавший из волости урядник стоял, поблёскивая своими галунами на груди.

    Сравни с:

    ока

    Марийско-русский словарь > галун

  • 14 делопроизводитель

    делопроизводитель

    Делопроизводительлан ышташ работать делопроизводителем.

    Таче эрдене исполкомыш тендан пошкудо волость гыч делопроизводитель миен ыле. В. Юксерн. Сегодня утром из соседней с вами волости в исполком приходил делопроизводитель.

    Марийско-русский словарь > делопроизводитель

  • 15 инструктаж

    инструктаж

    Инструктажым пуаш дать инструктаж;

    инструктажым налаш получить инструктаж.

    Тушто (волостьышто) инструктажым налат. Н. Лекайн. В волости получишь инструктаж.

    Марийско-русский словарь > инструктаж

  • 16 куржшо

    куржшо
    Г.: кыргыжшы
    1. прич. от куржаш
    2. в знач. сущ. беглец, беглянка; спасающийся, спасшийся бегством

    Тюрьма гыч куржшо беглец из тюрьмы;

    куржшым кучаш ловить беглеца.

    Рейтар ден имнешке стрелец-влак куржшо-влакым, поктен шуын, чаманыде руат. К. Васин. Рейтары и конные стрельцы, догнав беглецов, беспощадно рубят их.

    Сравни с:

    шылше
    3. в знач. сущ. бегун; спортсмен по бегу

    Кӱчык дистанцийыш куржшо бегун на короткие дистанции.

    Таче олаште вич меҥге кужытыш куржшо-влакын ӱчашымашышт эрта. Сегодня в городе проводится состязание бегунов на пять километров.

    4. прил. беглый, спасающийся бегством, убежавший откуда-л.

    Куржшо еҥ беглый человек;

    куржшо салтак беглый солдат.

    Куржшо заключённый-влак тендан волость территорийыште улыт. И. Васильев. Беглые заключённые находятся на территории вашей волости.

    Сравни с:

    шылше

    Марийско-русский словарь > куржшо

  • 17 кутыралташ

    кутыралташ
    I
    -ем
    однокр. поговорить, побеседовать, обсудить

    Книга нерген кутыралташ поговорить о книге;

    чон почын кутыралташ поговорить по душам.

    Изиш кутыралтыза, вашке чайым шындем. В. Чалай. Поговорите немного, я быстро чай поставлю.

    1. заговорить, начать говорить о чём-л.

    Паша нерген кутыралтет гын, шомаклан кӱсеныш ок пуро (Роза). П. Корнилов. Если заговоришь о работе, то Роза не полезет в карман за словами.

    2. перен. подружить с кем-л., поухаживать за кем-л.

    Ӱдыр дене кутыралташ подружить с девушкой.

    Ты мотор рвезе дене кутыралтем гын, таҥан лиям, шонышым. Если подружу с этим красивым парнем, я думала, что буду с женихом.

    Составные глаголы:

    II
    -ам
    возвр. 1 и 2 л. не употр.
    1. говориться, быть сказанным

    Пунчалыште кутыралташ говориться в решении.

    Шуко кутыралте, шуко ушештаралте. А. Эрыкан. Говорилось много, вспоминалось много.

    2. обговариваться, обговориться, обсуждаться, обсудиться

    Волостьышто кутыралтын. Чыла тиде сатум кооператив гоч йорло ден кокла кресаньык-влаклан ужалыман. М.-Азмекей. В волости обсуждалось. Все эти товары надо продавать через кооператив беднякам и середнякам.

    Марийско-русский словарь > кутыралташ

  • 18 мыскылтышыш лукташ

    опозорить кого-л.

    Могай намысдыме ӱдыр: поян Чужган Осыпын лӱмжым кум волостьлан мыскылтышыш лукто вет! С. Чавайн. Какая бессовестная девушка: ведь богача Чужган Осыпа опозорила на три волости.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    мыскылтыш

    Марийско-русский словарь > мыскылтышыш лукташ

  • 19 мыскылтышыш пурташ

    опозорить кого-л.

    Могай намысдыме ӱдыр: поян Чужган Осыпын лӱмжым кум волостьлан мыскылтышыш лукто вет! С. Чавайн. Какая бессовестная девушка: ведь богача Чужган Осыпа опозорила на три волости.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    мыскылтыш

    Марийско-русский словарь > мыскылтышыш пурташ

  • 20 награде

    награде

    Кугу награде высокая (большая) награда;

    наградым пуаш ышташ представить к награде.

    Заслугылан наградым пуат. Калыкмут. За заслугу – награда.

    Аркамбал волостьышто Иван Максимович моло учитель коклаште ончыл верым налын шога, инспекторат тудым молылан пример семын ончыкта, куд ийыште кум наградым пуэн. С. Чавайн. Иван Максимович считается одним из лучших учителей в Аркамбальской волости, школьный инспектор ставит его в пример другим, за шесть лет он трижды отметил его наградами.

    Марийско-русский словарь > награде

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Волости Китая — Административное деление Китайской Народной Республики Надпровинциальный уровень (6*) Края (6) *Внутренняя Монголия и Тибет не включались ни в один край …   Википедия

  • Волости Латвии — У этого термина существуют и другие значения, см. Волость (значения). Карта краёв и волостей Латвии Волости Лат …   Википедия

  • Волости Таврической губернии — В статье представлена информация о волостном делении полуостровной части Таврической губернии по разным источникам XIX  начала XX века. Содержание 1 Волостное деление в 1805 году 2 Во …   Википедия

  • волости — ВОЛО|СТИ (1*), ДОУ, ДЕТЬ гл. Владеть, обладать: Бы(с) бо ре(ч) кн҃зь в тыи годы володыи всею землею рускою именемь владимеръ. ЧтБГ к. XI сп. XIV, 66. Ср. власти …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Устьянские волости — Страна …   Википедия

  • Флаг Вепсской национальной волости — Вепсы Вепсская национальная волость Республика Карелия Россия …   Википедия

  • Герб Угорской волости — Герб Угорской волости …   Википедия

  • Национальные волости КНР — У этого термина существуют и другие значения, см. Национальные волости СССР. Административное деление Китайской Народной Республики Надпровинциальный уровень (6*) …   Википедия

  • Флаг Угорской волости — Флаг сельского поселения «Угорская волость» Угорская волость Дзержинский район Калужская область Россия …   Википедия

  • Флаг Пригородной волости (Пустошкинский район) — Флаг муниципального образования «Пригородная волость» Пригородная волость Пустошкинский район Псковская область Россия …   Википедия

  • Флаг Гультяевской волости — Гультяевская волость Пустошкинский район Псковская область Россия …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»