вкоренити

См. также в других словарях:

• вкоренити — див. вкорінювати …   Український тлумачний словник

• вкоренити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вкоренілий — (укорені/лий), а, е, заст. Дієприкм. акт. мин. ч. до вкоренити (укорени/ти) …   Український тлумачний словник

• вкорінений — (укорі/нений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоренити …   Український тлумачний словник

• вкорінення — (укорі/нення), я, с. Дія за знач. вкоренити й вкоренитися …   Український тлумачний словник

• укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д …   Український тлумачний словник