вияснюватися

I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.

II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].

* * *

несов.; сов. - проясн`ить

1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти

набирати лиску, полиску, блиску, ґлянс[ц]у (ґлянцю), вияснюватися. [Терла, терла самовар, - насилу почав вияснюватися (Богодух.)].

1) освітлювати, давати світло

2) світитися; світлішати; яснішати; вияснюватися

3) спалахувати, сяяти

4) полегшувати; робити легшим; давати полегшення

5) відчувати полегшення

6) ставати легшим

7) зменшувати (навантаження)

8) пом'якшувати (покарання)

9) підносити настрій, пожвавлювати

10) ставати веселішим

* * *

1) освітлювати, давати світло; світитися, світлішати

2) спалахувати, блискати

1) полегшувати, робити більш легким; cпeц. полегшувати, зменшувати (вагу, навантаження); ставати більш легким

2) полегшувати, приносити полегшення; відчувати полегшення; веселішати

3) знижувати, зменшувати; пом'якшувати

изъясниться

1) з'ясовуватися, вияснюватися и вияснятися, бути з'ясованим, виясненим;

2) (выражаться) висловлюватися и висловлятися, висловитися; говорити. [Пишався тим, що прості люди не вміли так штучно висловлятись (Куліш)]. -няться изысканно - висловлюватися вишукано, добірно, виборно. -ться по-немецки - говорити (балакати) по-німецькому, німецькою мовою. -ться в любви - освідчатися и освідчуватися, освідчитися кому, визнавати, визнати любов (кохання) свою кому. [Він пані визнав любов свою прокляту (Самійл.)].

* * *

несов.; сов. - изъясн`иться

1) (выражать, высказывать, излагать свои мысли) висло́влюватися, -лююся, -люєшся, ви́словитися, -влюся, -вишся

2) (несов.: говорить, разговаривать) розмовля́ти, говори́ти, -ворю́, -во́риш

3) страд. несов. поя́снюватися, -нюється, поясня́тися, тлума́читися, витлума́чуватися, -чується; з'ясо́вуватися, -со́вується

пояснить з'ясовувати, з'ясувати, вияснювати и виясняти, вияснити, пояснювати и поясняти, пояснити, яснити, з'яснити, (освещать) висвітлювати и висвітляти, висвітлити, висвічувати, висвітити, (истолковывать) товмачити, витовмачувати, витовмачити, тлумачити, витлумачити кому що. [Давай яснити нам та баба, як і що і до чого (Гр.). Ви просто все і коротко з'яснили (Куліш)]. Суметь -нить - доказати. [Не докажу вам, яким робом добро Марченків перейшло до нових панів (Кониськ.)]. Пояснённый - з'ясований, вияснений, пояснений, з'яснений, висвітлений, висвічений, витовмачений, витлумачений. -ться - з'ясовуватися, з'ясуватися, бути з'ясованим, вияснюватися и вияснятися, вияснитися, бути виясненим и т. д.

* * *

несов.; сов. - поясн`ить

выяснеть, безл. розгодинюватися, розгодинитися, випогоджуватися, випогодитися, вияснюватися, вияснитися.