вичинювати

См. также в других словарях:

• вичинювати — юю, юєш і вичиня/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/чинити, ню, ниш, док., перех. Піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання …   Український тлумачний словник

• вичинювати — вичиняти, вичинити (обробляти сиру шкуру, робити її придатною для використовування), чинити, виправляти, виправити …   Словник синонімів української мови

• вичинювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вичинити — див. вичинювати …   Український тлумачний словник

• вичинювання — я, с. Дія за знач. вичинювати …   Український тлумачний словник

• вичиняти — див. вичинювати …   Український тлумачний словник

• виправляти — I = виправити 1) (усуваючи помилки, робити правильним, таким, що відповідає певним умовам), поправляти, поправити, коригувати; правити, редагувати, вичитувати, вичитати 2) (змінювати на краще, поліпшувати), поправляти, поправити, направляти,… …   Словник синонімів української мови

• вичинити — див. вичинювати …   Словник синонімів української мови

• вичиняти — див. вичинювати …   Словник синонімів української мови