-
1 витать
1) витати;2) перебувати. [Дух його витає між нами. Де всі праведнії перебувають]. Он мыслями витает - йому думки заносяться.* * *ширя́ти, літа́ти; ( носиться) носи́тися -
2 носить
1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;2) см. Нести 2;3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -1) ношений;2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.* * *1) носи́ти (ношу́, но́сиш)едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять
\носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́
\носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю
2) ( иметь) ма́ти, носи́ти\носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися
\носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́
-
3 парить
I. и паровать спарить, спароватьI. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.II. Парить -1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;3) (в бане) кого - парити кого;4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.* * *I п`аритьпа́рити; (кипятком, веником) шпа́ритиII пар`итьширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́тиIII п`аритьс.-х.залиша́ти під па́ром; диал. толокува́тиIV пар`ить1) ( выпускать пар) спец. випуска́ти (пуска́ти) па́ру2) ( выделять пар) парува́ти
См. также в других словарях:
витати — (витаты) жити, проживати, гостювати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
витати — ВИТА|ТИ (6*), Ю, ѤТЬ гл. Жить, селиться, находить приют: ˫Ако не подобаѥть клирикомъ оставити своѥ˫а обитѣли. и вы инои витати бес повелѣни˫а епискоупл˫а. (ἀφικέσϑαι!) КЕ XII, 75а; и слышавше бра(т)˫а. възьмъше ваи˫а изидоша въ сретениѥ ѥго. и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
витати — а/ю, а/єш, недок., книжн. 1) заст. Перебувати, бути присутнім, жити де небудь. 2) Літати, ширяти в повітрі. 3) Бути відчутним, незримо присутнім де небудь. Витати думкою. Витати в емпіреях … Український тлумачний словник
витати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
витати — витам, виташ, витат, витаме, тате, тают, н. сп. витай!, витайме!, витайте!, Пр. Вітати, поздоровляти. Витайте, повіджте, ци сте здрави. (привітання в хаті) … Словник лемківскої говірки
витати — (да) обитавам; (да) пребивавам; (да) нощувам … Църковнославянски речник
витаты — витати (витаты) жити, проживати, гостювати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ВИТАТЬ — Слова, вошедшие в состав русского литературного языка из языка старославянского, имели сложную и разнообразную судьбу на русской почве. Активно приспособляясь к историческим изменениям семантической системы русского языка, многие из… … История слов
витать — витаю парить; приветствовать , укр. витати, блр. вiтаць, ст. слав. витати ἐπιφοιτᾶν, ἐνοικεῖν (Супр.), чеш. vitati приветствовать , польск. witac, в. луж. witac, н. луж. witas. Отсюда обитать, ст. слав. обитати ἐνοικεῖν (Супр.), прѣвитати… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
орел — (иноск.) человек выдающийся Ср. Орлом глядит (молодцом). Ср. Положим, он не орел, но он человек добрейший, другим никому зла не делает, прекрасный семьянин. Григорович. Сон Карелина. 7. Ср. (Есть люди)... в сообществе которых тебе весело, легко,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Орел — Орелъ (иноск.) человѣкъ выдающійся. Ср. «Орломъ глядитъ» (молодцомъ). Ср. Положимъ, онъ не орелъ, но онъ человѣкъ добрѣйшій, другимъ никому зла не дѣлаетъ, прекрасный семьянинъ... Григоровичъ. Сонъ Карелина. 7. Ср. (Есть люди)... въ сообществѣ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
