висновок

См. также в других словарях:

• висновок — (остаточна думка про що н., логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань, розгляду фактів), умовивід; мораль (повчальний висновок) …   Словник синонімів української мови

• висновок — вку, ч. Остаточна думка про що небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. •• Ауди/торський ви/сновок документ, який містить результати аудиторської перевірки. Експе/ртний ви/сновок документ …   Український тлумачний словник

• висновок — [ви/сновок] ноўку, м. (ў) ноўку, мн. ноўкие, ноўк іў …   Орфоепічний словник української мови

• висновок — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• конклюзія — висновок, резюме, закінчення …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• консеквенція — Консеквенція: висновок [48;XX] То само веде за собою і другу консеквенцію, [XX] висновок, наслідок, послідовність [44 1;44 2;53] висновок, результат, послідовність [45] висновок, умовивід [XIX] Як чоловік, що кілька годин пробув у хаті, повній… …   Толковый украинский словарь

• Волынская резня — Эта статья находится в режиме поиска консенсуса. В настоящее время вокруг статьи происходит сложный конфликт участников, из за которого администраторы перевели её в особый режим. Существенные правки …   Википедия

• Закон Украины об основах государственной языковой политики — Закон «Об основах государственной языковой политики» № 5029 VI (укр. Закон «Про засади державної мовної політики», неофициально  «закон Колесниченко Кивалова» либо «закон о языках»)  закон, внесённый народными депутатами Вадимом… …   Википедия

• Украинская повстанческая армия — Запрос «УПА» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Українська повстанська армія Украинская повстанческая армия …   Википедия

• доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… …   Український тлумачний словник

• судити — суджу/, су/диш, недок. і док. 1) тільки недок., неперех.Складати думку про кого , що небудь, робити висновок щодо когось, чогось. || Міркувати. || рідко. Говорити, балакати. •• Не мені/ (нам і т. ін.) суди/ти я (ми і т. ін.) не хочу (не хочемо)… …   Український тлумачний словник