висиплятися

-ся, высыпать, -ся

I. 1) висипати, -ся, висипати, -ся. [Пісок висипавсь. Зорі висипали вже на небі (Неч.-Лев.). У нього висипало на лиці]; а теснее - витрушувати, -ся, витрусити, -ся; (с треском из семенной коробочки) вилускуватися, вилущитися; о зерне (в колосе) - плисти, (в помещении) - витекти. [Вівса ми ще не пожали, а він пливе. Витекло жито в дірку, що миші проїли];

2) (толпой) вироюватися, вироїтися, висипати, сипнути. [Сипнула дітвора з школи]. Высыпанный и высыпавшийся - висипаний, витрушений, витечений, вироєний.

II. Высыпать, -ся, выспать, -ся - висиплятися, висипатися, виспати, -ся, переспатися. [А в вівторок висиплялися, а в середу похмілялися. Виспав цілісіньку ніч не прокидаючися і таки не виспавсь. Ой ще бурлак не здрімався, вже господар переспався]. Выспавшийся - виспаний.

* * *

несов.; сов. - в`ысыпать

наспать что

I. насипати и насинати, наспати, висипати и висинати, виспати що, досипатися и досинатися, доспатися до чого, (о мног.) понасип[н]ати и т. п. Наспанный - наспаний, виспаний. -ться - насиплятися и насип[н]атися, висиплятися и висип[н]атися, попоспати (досхочу), (о мног.) понасиплятися, понасип[н]атися и т. п.

II. Насыпать, насыпать -

1) что, чего на что, куда - насипати, насипати, (о мног.) понасипати и понасипувати що, чого на що, куди; специальнее: (насаривать соломой и т. п.) натрушувати, натрусити, (пылью, мукой и т. п. ещё) напорошувати, напорошити чим, (о мног.) понатрушувати, понапорошувати. [Насипав жита в засік (Київщ.). Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Номис). Діти понасипали піску в сінях (Брацл.)]. -ть полный мешок чего - насипати, насипати повний мішок чого, насипати, насипати мішок чим. [Понасипай мішки просом (Грінч.)]. -ть чего в уровень с краями - насипати, насипати чого вщерть (вкрай), (выше краёв) насипати, насипати з наспою чого, вивершувати, вивершити, звершити що. [Насипав мірку жита та ще й звершив (Сл. Гр.)]. -ть зерна (домашней птице) - насипати, насипати зерна, посипати, посипати кому. [Вимети хату! внеси дрова! посип індикам! (Шевч.)];

2) (вал, курган и т. п.) насипати, насипати, висипати, висипати, (редко, зал.) усипати, усипати, (о мног.) понасипати и понасипувати и т. п. що. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Та висип-же, мила, високу могилу (Метл.). Давай вали висипати та канави рити (Рудан.). І могилу вже усипав (Федьк.)]. Насыпанный -

1) насипаний, понасип(ув)аний; натрушений, напорошений, понатрушуваний, понапорошуваний;

2) насипаний, висипаний, усипаний, понасип(ув)аний и т. п. -ться -

1) (стр. з.) насипатися, бути насипуваним, насипаним, понасип(ув)аним и т. п. [Висипано високу могилу (М. Вовч.). І коли ті вали повисипувані? (Драг.)];

2) (возвр. з.) насипатися, насипатися, понасипатися; натрушуватися, натруситися, понатрушуватися, напорошуватися, напорошитися, понапорошуватися. [Скрізь понасипалося борошна (Харківщ.)];

3) (вдоволь, сов.) - а) (сыпля) насипатися, попосипати (досхочу), (о мног.) понасипатися; б) (сыплясь) насипатися, попосипатися (досхочу), (о мног.) понасипатися и т. п. Срв. Сыпать.

* * *

1) насипа́ти, наси́пати, -плю, -плеш и мног. понасипа́ти; ( всыпать) уси́пати, усипа́ти; ( посыпать) поси́пати, посипа́ти

2) (сооружать, возводить) насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, висипа́ти, ви́сипати и мног. повисипати

3) (сов.: побить) уси́пати

отоспаться відсиплятися, відіспатися, висиплятися, виспатися.

* * *