-
1 виряджати
= вирядити1) ( пишно вбирати) to dress up2) ( споряджати) to equip, to fit (out, up); ( відправляти) to send, to dispatch, to forward, to tell off3) ( проводжати) to see off4) ( випроваджувати) to show the door, to send packing, to send about one's business -
2 виряджати
= ви́рядити1) ( нарядно одевать) выряжа́ть, ряди́ть, вы́рядить, разряжа́ть, разряди́ть, разодева́ть, разоде́ть2) ( снабжать необходимым) снаряжа́ть, снаряди́ть, собира́ть, собра́ть; ( посылать) отправля́ть, отпра́вить3) провожа́ть, проводи́тьвиряджа́ти кого́ чим — напу́тствовать кого́ чем
4) ( выгонять) выпрова́живать, вы́проводить -
3 вирядити
= вирядитися; док. див. виряджати, виряджатися -
4 вирядити
см. виряджати1) ( нарядно одевать) вы́рядить, разряди́ть, разоде́ть2) ( снабжать необходимым) снаряди́ть, собра́ть; ( посылать) отпра́вить3) проводи́тьви́рядити кого́ чим — напу́тствовать кого́ чем
4) ( выгонять) вы́проводить
См. также в других словарях:
виряджати — а/ю, а/єш, недок., ви/рядити, джу, диш, док., перех. 1) Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого небудь або одягати в незвичний одяг. 2) Споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого , що небудь звідкись, кудись. 3) Проводжати… … Український тлумачний словник
виряджати — I = вирядити (споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого / що н., звідкись, кудись), випроводжати, випроваджувати, випроводити, випровадити II ▶ див. виганяти I, проводити … Словник синонімів української мови
виряджати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… … Український тлумачний словник
випроводжати — а/ю, а/єш, недок., ви/проводити, джу, диш, док., перех. 1) Виряджати кого небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. 2) розм. Те саме, що випроваджувати 1) … Український тлумачний словник
виряджання — я, с. Дія за знач. виряджати … Український тлумачний словник
виряджатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/рядитися, джуся, дишся, док. 1) Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися або одягатися в незвичний одяг. 2) Відповідно приготувавшись, спорядившись, вирушати куди небудь. 3) тільки недок. Пас. до виряджати … Український тлумачний словник
вирядити — див. виряджати … Український тлумачний словник
опроваджувати — ую, уєш і опроводжа/ти, а/ю, а/єш, недок., опрова/дити і опрово/дити, джу, диш, док., перех., заст. 1) Супроводити, проводжати. 2) Випроваджувати, виряджати … Український тлумачний словник
споряджати — а/ю, а/єш, недок., споряди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. 1) Забезпечувати всім необхідним, готувати для відправлення куди небудь; збирати, виряджати когось куди небудь. 2) розм. Робити, виготовляти що небудь, перев. ручним способом; майструвати.… … Український тлумачний словник
