виродок

См. также в других словарях:

• виродок — дка, ч. 1) Зовнішньо потворна людина. 2) Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. || лайл …   Український тлумачний словник

• виродок — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• отродок — виродок, недолюдок нащадок …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• відміна — Відміна: «поганець»[ VI, 144] (первісно «заміняна відьмою в породільниці дитина» згідно з народними повір ями) [ОГ] в окр. значенні: виродок [52] виродок, чортеня [VI] виродок [I] за народною міфологією, чортеня, яким підмінено дитину [19;VII]… …   Толковый украинский словарь

• вирід — роду, ч., рідко. Те саме, що виродок …   Український тлумачний словник

• відміна — и, ж. 1) Інший вид якогось предмета, явища, речовини і т. ін.; різновидність, варіант. 2) Риса, що відрізняє певний предмет, явище тощо від іншого. •• На відмі/ну від кого, чого інакше, ніж хтось, щось; на противагу кому , чому небудь. 3) Зміна,… …   Український тлумачний словник

• відродок — дка, ч. Те саме, що виродок …   Український тлумачний словник

• дегенерат — а, ч. 1) Людина з ознаками дегенерації; виродженець. 2) перен., зневажл. Людина аморальної, негідної поведінки; виродок …   Український тлумачний словник

• монстр — а, ч. 1) Виродок, потвора. 2) перен., лайл. Про людину, що вирізняється своїми негативними рисами …   Український тлумачний словник

• накоренок — нка, ч., діал. 1) Потомок. 2) перен., лайл. Поріддя, виродок (про чию небудь дитину). •• У накоре/нку діал. на пні …   Український тлумачний словник

• недовірок — рка, ч. 1) Той, хто недостатньо вірить у що небудь, не остаточно переконаний у чомусь. || Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. 2) заст. Той, хто зрікся своєї віри або недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін. 3) зневажл.… …   Український тлумачний словник