виразник

1. n

1) тлумач, інтерпретатор

2) виконавець (музичного твору)

3) представник (теорії); виразник (ідей тощо)

4) знак, показник

5) тип, зразок

6) мат. експонент, показник степеня

2. adj

пояснювальний

* * *

1) тлумач; популяризатор ( науки); виконавець ( музичних творів)

2) представник ( напрямку); виразник ( ідей); вираження, знак

3) тип, зразок

4) експонент, учасник виставки

5) мaт. експонента; показник степеня

1) мундштук

2) рупор; глашатай; виразник (інтересів тощо)

3) промовець (від групи)

4) мікрофон

5) амер. адвокат у карних справах

* * *

1) мундштук; загубник; насадок; наконечник

2) рупор, глашатай; оратор ( від групи); виразник (думок, інтересів)

3) мікрофон

4) вiйcьк. надульник

5) aмep.; cл. адвокат з кримінальних справ

1) промовець, оратор

2) той, що говорить (промовляє)

3) лектор; доповідач

4) (the S.) парл. спікер

5) представник; виразник; рупор

6) диктор

7) гучномовець

8) читець-декламатор (книга)

* * *

1) див. speak + - er мовець

2) виступаючий ( на зборах); оратор; лектор; доповідач ( main speaker); keynote speaker основний доповідач

3) парл. (Speaker) спікер

4) представник, виразник, рупор ( думки)

5) диктор

6) гучномовець, динамік

7) читець-декламатор ( книга)

n (pl spokesmen)

1) представник, делегат, промовець (від групи осіб)

2) оратор, промовець

3) виразник, представник, речник (течії, епохи)

* * *

1) представник, делегат; той, хто виступає ( від групи осіб)

2) оратор

3) виразник, представник (класу, епохи)

виразник; рупор (чужих думок)

* * *

1. n

1) голос

2) звук

3) думка, голос

4) рупор, виразник думки

5) чутка

6) репутація, слава

7) муз. голос, вокальна партія

8) співак; співачка

9) військ. радіотелефонний зв'язок

10) грам. стан

2. v

1) висловлювати, виражати (словами)

2) бути виразником (думки)

3) вимовляти (слово тощо)

4) фон. вимовляти дзвінко

5) поет. наділяти голосом

6) муз. настроювати

* * *

1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі

2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали

3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]

4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду

5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси

військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божий

1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції

2) вимовляти ( слова)

3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати

4) поет, наділяти голосом

5) муз. настроювати ( орган)

виразник

1) тлумач; популяризатор ( науки); виконавець ( музичних творів)

2) представник ( напрямку); виразник ( ідей); вираження, знак

3) тип, зразок

4) експонент, учасник виставки

5) мaт. експонента; показник степеня

1) мундштук; загубник; насадок; наконечник

2) рупор, глашатай; оратор ( від групи); виразник (думок, інтересів)

3) мікрофон

4) вiйcьк. надульник

5) aмep.; cл. адвокат з кримінальних справ

1) див. speak + - er мовець

2) виступаючий ( на зборах); оратор; лектор; доповідач ( main speaker); keynote speaker основний доповідач

3) парл. (Speaker) спікер

4) представник, виразник, рупор ( думки)

5) диктор

6) гучномовець, динамік

7) читець-декламатор ( книга)

1) представник, делегат; той, хто виступає ( від групи осіб)

2) оратор

3) виразник, представник (класу, епохи)

висловник, виразник; (показатель) показчик.

* * *

1. виступаючий (на засіданні) оратор

2. представник (організації, партії), виразник думки

- first speaker перший, хто виступає

- main speaker головний доповідач

- next speaker on the list наступний виступаючий за списком

- speakers on the list учасники/ оратори, які записалися для виступу

- speaker for the ministry представник міністерства

- list of speakers список виступаючих

- to appear on the list of speaker бути зазначеним у списку записаних для виступу

- to be the speaker of a delegation виступати від імені делегації

- to complete the list of speakers дати можливість виступити усім ораторам, зазначеним у списку

- to concur with a speaker погоджуватись з оратором

- to declare the list of speakers closed оголосити про припинення запису бажаючих виступати

- to enter the list of speakers записатися для виступу

- to put one's name on the list of speakers записатися для виступу

- to place one's name on the list of speakers записатися для виступу

- S. (of the House) спікер (у Палаті громад парламенту Великої Британії)

(spokesperson) n

1. представник, делегат (від групи осіб)

2. оратор

3. виразник поглядів, представник

- White House spokesman офіційний представник Білого Дому (уповноважений зробити заяву)

 ч виразник

АНТРОПОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА - методологія вивчення історичної реальності, започаткована групою "нових істориків" у Франції, об'єднавчим центром яких став ж. "Аннали", створений Блоком та Февром (у 1929 - 1938 рр. - "Аннали економічної й соціальної історії"; у 1939 - 1941 рр. - "Аннали соціальної історії", "Збірники із соціальної історії"; од 1945 р. - "Аннали. Економіка, суспільства, цивілізації"). Задум Блока націлено на глобальне вивчення соціальної й ментальної історії під кутом зору А. і. Заперечуючи штучне розтинання людини на homo religiosus, homo oeconomicus або homo politicus, Блок вважає, що історія покликана вивчати людину в єдності усіх її соціальних виявів (суспільні відносини і трудова діяльність, форми свідомості й колективні почуття, правотворчість та фольклор тощо). Заперечуючи апріоризм в історичному пізнанні, Блок стверджує, що людина за своєю природою є "великою змінною величиною" ("Апологія історії", 1949). Повернути історичному знанню втрачений ним гуманістичний зміст закликає однодумець Блока Февр (1878 - 1956), один зі збірників праць котрого має характерну назву "За історію в усій її повноті" (1962) К. апітальною для історичного пізнання він вважав проблему співвідношення особистої ініціативи індивіда та соціальної необхідності, те, які ідеї й учинки певної людини набувають значущості історичного діяння ("Доля: Мартин Лютер", 1928; "Проблема невір'я в XVI столітті: релігія Рабле", 1942 та ін.). Видатна людина - дитина свого часу і найдосконаліший виразник його культури й способів пізнавання світу, але вона не розчиняється у колективній свідомості: Рабле і Лютер - не "герої епохи", а її "герольди" (провісники). Февр наполягає на необхідності вкорінити людські й суспільні феномени, які вивчає історик, у природне оточення ("Земля та людська еволюція: Географічний вступ до історії", 1922). Водночас історик повинен прагнути віднайти ті інтелектуальні процедури й способи світосприймання, що властиві людям певної епохи, але не усвідомлюються ними уповні. Історик має "підслухати" мимовільні людські "обмовки", тобто уважно вивчати "словник" епохи, як і притаманні її сучасникам символічні дії, поведінку ("все причетне до людини, залежне од людини, похідне від неї, те, що засвідчує її присутність, діяльність, смаки й способи існування людини"); вивчати літературні й мистецькі свідчення, конфігурації полів і характер пейзажів, дані археології й історії техніки ("змусити промовляти німі речі"). Тим самим уможливлюється осягнення неповторних особливостей кожної цивілізації, притаманної їй системи світоспоглядання (світорозуміння та світовідчування), "потаємної" внутрішньої гомогенності культури. Не випадково антропологічно орієнтовану історію часто поіменовують "історією ментальностей" (нерефлектованих своїми носіями світоглядних настанов).