-
1 оправдание
1) виправдання, оправдання, виправлення, виведення з вини. [За пояснення та оправдання цьому могли бути виключно тяжкі обставини (Єфр.)]. Что вы скажете в своё - ние? - що на оправдання своє скажете?;2) (надежд, ожиданий и т. п.) справдження, здійснення (надій, сподіванок…).* * *1) ( действие) ви́правдання, оправда́ння, випра́вдування; спра́вдження, зді́йснення, спра́вджування, зді́йснювання; ви́правдання, випра́вдування2) ( оправдательный приговор) ви́правдання, оправда́ння
См. также в других словарях:
виправдання — я, с. 1) Дія за знач. виправдати і виправдатися. 2) Те, чим можна виправдати, вибачити кого , що небудь. 3) Вирок суду, в якому стверджується невинність підсудного … Український тлумачний словник
виправдання — [ви/праўдан :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
виправдання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
виправдування — я, с. 1) Дія за знач. виправдувати 1 3). 2) Те саме, що виправдання 2) … Український тлумачний словник
звертати — а/ю, а/єш, недок., зверну/ти, зверну/, зве/рнеш, док. 1) неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого , чого небудь. || Даючи прохід, проїзд кому , чому… … Український тлумачний словник
коли — I присл. 1) часу. В який час. || Уживається в питальних реченнях. || У риторичних запитаннях і вигуках, що припускають негативну відповідь. || З підсилювальними частками ж, то. •• Є коли/ достатньо часу. Нема/ коли/ немає вільного часу; ніколи.… … Український тлумачний словник
легітимація — ї, ж., юр. 1) Визнання чи підтвердження законності якого небудь права або повноваження. || Документ, який підтверджує це право або повноваження. 2) Узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей. 3)… … Український тлумачний словник
невиправданий — а, е. Який не має виправдання, якого не можна виправдати; необґрунтований … Український тлумачний словник
оправдання — я, с., рідко. 1) Дія за знач. оправдати і оправдатися. 2) Те саме, що виправдання 2), 3) … Український тлумачний словник
оправдування — я, с., рідко. 1) Дія за знач. оправдувати і оправдуватися. 2) Те саме, що виправдання 2) … Український тлумачний словник
поважний — а, е. 1) Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. || Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. || Немолодий. || Уживається при звертанні. 2) Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). || Сповнений поваги… … Український тлумачний словник
