випинати

См. также в других словарях:

• випинати — а/ю, а/єш, недок., ви/пнути і рідко ви/п ясти, пну, пнеш, док., перех. 1) Напружуючи, надимаючи, виставляти що небудь наперед. || Широко розкривати, витріщати (очі). 2) перен. Робити помітним, вирізняти з поміж інших, наголошуючи на чому небудь …   Український тлумачний словник

• випинати — I (напружуючи, надимаючи, виставляти що н. наперед), випнути, вип ясти, п ясти, пнути, віддимати, віддувати, віддути; відстовбурчувати, відстовбурчити, витягати, витягти, витягнути (також убік, назад); копилити, закопилювати, закопилити,… …   Словник синонімів української мови

• випинати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• випинання — я, с. Дія за знач. випинати …   Український тлумачний словник

• випнути — див. випинати …   Український тлумачний словник

• вип'ясти — див. випинати …   Український тлумачний словник

• виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… …   Український тлумачний словник

• витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… …   Український тлумачний словник

• віддимати — і віддува/ти, а/ю, а/єш, недок., відду/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дмухаючи, усувати, переміщати що небудь. Віддувати попіл. 2) Робити опуклим, округлим; випинати (про губи, щоки й т. ін.) …   Український тлумачний словник

• відквашувати — ую, уєш, недок., відква/сити, а/шу, а/сиш, док., перех., розм. Випинати, звішувати (губи і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• відкопилювати — юю, юєш, недок., відкопи/лити, лю, лиш, док., перех., розм. Випинати (губи) …   Український тлумачний словник