винагородити

См. также в других словарях:

• винагородити — див. винагороджувати …   Український тлумачний словник

• винагородити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… …   Словник синонімів української мови

• винагороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити …   Український тлумачний словник

• винагородження — я, с. Дія за знач. винагородити …   Український тлумачний словник

• платити — I (кому віддавати гроші / що н. цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), сплачувати, сплатити, оплачувати, оплатити, винагороджувати, винагородити (кого); доплачувати, доплатити, приплачувати, приплатити (додатково); розплачуватися,… …   Словник синонімів української мови