виляск

См. также в других словарях:

• виляск — у, ч. 1) Гучний звук, утворюваний від плескання, ляскання, ударяння об що небудь. 2) Пронизливий звук, що в нього переходить голосний крик, спів, сміх і т. ін. 3) перев. мн. Відзвук, луна …   Український тлумачний словник

• виляск — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• відгомін — 1) (невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події), відгук, відлуння 2) (відбиття звуку), відлуння, відлунок, відгук, відзвук, виляск, відляск …   Словник синонімів української мови

• луна — 1) (відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку), відлуння, відлунок, відгук, відгомін, відзвук, виляск 2) див. слава I …   Словник синонімів української мови